Відчуття, що кохана людина може зраджувати, — одне з найболісніших випробувань, яке випадає на долю людини. Іноді ми воліємо не знати, аби лише уникнути душевного болю. Стосунки — це вже складний шлях, а коли до нього додається розмова про невірність? О, це справжнісінькі американські гірки емоцій.
Багато хто проходив через ці непрості моменти, намагаючись розгадати загадку, що виїдає душу. Ми вагаємося: чи то наш партнер втомлений після важкого дня, чи він щомиті плете павутину брехні?
Якби тільки існував науковий спосіб дізнатися правду. І не той, що ґрунтується на здогадках, хоча й певні тривожні сигнали існують. Виявляється, вчені висувають гіпотезу: мозок людей, схильних до зради, відрізняється за своєю хімією від мозку тих, хто вірний своїм партнерам.
Як зрада, за даними досліджень, трансформує наш мозок: приголомшливі висновки
Порівняльний аналіз мозкової активності у моногамних та немоногамних чоловіків
Учасникам дослідження демонстрували різноманітні зображення під час сканування мозку за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ). Науковці представили двом групам чоловіків — тим, хто ідентифікував себе як моногамних, та тим, хто відкрито заявив про свою немоногамність — зображення романтичного та відверто скандального характеру. Водночас фіксувалися ділянки мозку, які демонстрували найвищу активність.
Під час перегляду романтичних образів у чоловіків-моногамів активізувалися праві півкулі мозку, зокрема орбітофронтальна кора, яка відповідає за процеси прийняття рішень. Однак, коли учасники обох груп спостерігали інші, неромантичні зображення, їхні мозкові реакції були ідентичними. Це свідчить про те, що лише сприйняття романтики зазнає змін у тих, хто відносить себе до немоногамних.
«Результати дослідження показали, що у моногамних чоловіків спостерігається більш виражена нейронна активність, пов’язана з системою винагород, під час перегляду романтичних зображень порівняно з немоногамними чоловіками», — зазначають автори дослідження. «Ці висновки свідчать про відмінності у нейронній обробці романтичних образів між моногамними та немоногамними чоловіками».
Важливо наголосити, що, як і в будь-якому науковому дослідженні, для остаточного підтвердження висунутої гіпотези необхідні подальші розвідки. Варто також враховувати, що у дослідженні брали участь лише 20 чоловіків, тому розмір вибірки є відносно невеликим.
Дослідження не охоплювало поліаморні стосунки та не з’ясовувало фактів зради
Аналіз враховував лише те, що немоногамні індивіди мали стосунки з більш ніж одним партнером. Якби існував спосіб завжди мати при собі фМРТ-сканер для виявлення ознак невірності, це було б надзвичайно зручно. Але, здається, така технологія ближча до футуристичного серіалу, ніж до реального життя.
Натомість, сподіваємося, відкрите спілкування допоможе розвіяти сумніви. А якщо ніщо інше не спрацює, можливо, ваша власна інтуїція зможе вказати правильний напрямок.