Накопичення образи у стосунках — це неминучий процес, коли партнер довший час завдає болю. Образа — це складний клубок негативних емоцій, що виникає, коли людина відчуває себе скривдженою, зневаженою чи обманутою, як з власної вини, так і, найчастіше, через дії іншої людини. У шлюбі чи будь-якому романтичному партнерстві образа зазвичай плекається тоді, коли один із партнерів надто довго дозволяє іншому ставитися до себе так, що це ранить, не намагаючись обговорити проблему чи знайти шляхи її вирішення. Нерідко той, хто завдає болю, діє неусвідомлено, навіть не підозрюючи, наскільки серйозною стає ситуація. ### Коли доводиться терпіти необдуману поведінку роками, ймовірність розвитку образи зростає в рази. #### 1. Відсутність допомоги у побуті чи домашніх справах 
Стосунки мають ґрунтуватися на рівноправності, проте це стає неможливим, коли один партнер не робить абсолютно нічого, розраховуючи, що інший завжди візьме на себе весь тягар, виконуючи роботу за двох. Якщо вам доводиться докладати більше зусиль, ви, ймовірно, перебуваєте у вкрай нездорових, односторонніх стосунках. Зрозуміло, чому це призводить до образи. Нести більший емоційний тягар, окрім додаткових фізичних навантажень, — це виснажливо. Такий дисбаланс здається катастрофічно несправедливим і, скоріш за все, призведе до руйнування зв’язку. #### 2. Ігнорування того, що найважливіше для партнера Іноді люди справді щось забувають ненавмисно. Але коли це стає нескінченним повторюваним сценарієм, це, ймовірно, більше, ніж просто погана пам’ять. Деякі люди використовують забування як спосіб уникнути відповідальності. Вони хочуть, щоб партнер вважав, що від них не можна очікувати нічого стосовно того, про що вони “не пам’ятають”. Дуже важко повірити у щире кохання партнера, коли його дії свідчать про те, що найважливіші для вас речі не мають значення. Неминуче, з часом, почне закрадатися образа. #### 3. Звинувачення у надмірних реакціях Коли хтось, здавалося б, надмірно реагує на погану поведінку, часто це відбувається тому, що ситуація емоційно тригерить. Більшість людей не влаштовують істерик без причини через дрібниці. Постійне ігнорування з боку партнера може легко стати емоційним тригером. А коли ваші реакції ще й заперечуються, це лише погіршує ситуацію. Людина не створює проблему, коли справжня причина — це поведінка партнера, але останній, як правило, з легкістю перекладає провину на неї. #### 4. Відсутність елементарної ввічливості 
Змалку нас вчать поважати навіть незнайомих людей. Коли людина, яка мала б піклуватися про вас понад усіх і завжди підтримувати, не вважає за потрібне виявляти повагу під час розмови, це завдає удару просто в серце. Повага має бути автоматичною складовою будь-яких стосунків. Якщо це не так, лише питання часу, коли накопичена злість і біль досягнуть точки кипіння. І хоча партнер, який не виявляє поваги, може дивуватися, в чому проблема, така реакція залишається цілком зрозумілою. #### 5. Різна поведінка з іншими людьми та вдома Жити з партнером-дволиччя — неймовірно болісно. Якщо людина не підніме й пальця, щоб допомогти вдома, але вдає з себе ідеального чоловіка чи дружину на людях, це може викликати справжнє обурення. Це досить складна проблема. Болить не лише відсутність ініціативи, а й усвідомлення того, що людина явно здатна і чудово розуміє, що має робити, але обирає нічого не робити, доки на неї не дивляться інші. Неможливо уникнути образи, коли партнер свідомо вирішує скласти руки, очікуючи, що його будуть обслуговувати, хоча він прекрасно розуміє, наскільки це неправильно. #### 6. Відсутність дій без чітких інструкцій Можна очікувати, що дітям потрібні вельми конкретні вказівки для виконання завдань, але дорослим такого не слід дозволяти. Ніхто не мусить розписувати партнерові кожен крок, аби отримати необхідну підтримку. Такий партнер схожий на стереотипного “маменькиного синочка”, який не здатний подбати про себе. Ця “збройна некомпетентність” людини, яка, здається, потребує більше батьківського піклування, ніж романтичних стосунків, є головною причиною образи. #### 7. Вдячність лише тоді, коли партнер починає “закриватися” 
Вдячність не повинна бути чимось особливим, але деякі люди, здається, цього не розуміють. Це ті, хто ніколи не дякує партнерам за виконання всього, але як тільки стає очевидно, що вони досягли межі і більше не можуть чи не хочуть нічого робити, раптом знаходять слова. Це не щира подяка, якщо вона висловлена лише для того, щоб зупинити когось від повного емоційного вигорання. Партнери, які здатні висловити вдячність лише тоді, коли це вигідно їм, часто є нарцисичними та майже не докладають зусиль, щоб уникнути образи з боку іншого. #### 8. Небажання працювати над загоєнням спричинених ран Зцілення — це процес, що потребує часу, і коли ваш партнер є причиною вашого болю, працювати над цим може бути ще складніше. Бути постійно поруч з ним, коли ви розлючені, і так важко. А якщо він не готовий надати вам простір або змінити свою поведінку, щоб виправити те, що було зруйновано, це може лише погіршити ситуацію. Відмова створити безпечний простір для людини, яку ви поранили, особливо коли ця людина має бути вашим супутником життя, є однією з найгірших форм емоційного заперечення. Той, хто так вчиняє, демонструє, що його потреба рухатися далі важливіша за право іншої людини на образу. І тоді ображена сторона швидко стає ще більш ображеною, коли її емоції не сприймаються серйозно.
Подробиці можна знайти на сайті: www.yourtango.com