Нове дослідження виявило біологічний зв’язок між генами, що впливають на використання препаратів класу GLP-1, та схильністю до андрогенетичної алопеції у чоловіків.
В останні роки препарати, що належать до класу агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1), стрімко завоювали популярність. Спочатку розроблені для лікування цукрового діабету 2 типу, ці інноваційні засоби знайшли своє застосування і в управлінні вагою, ставши справжнім проривом для багатьох. Дехто розглядає їх навіть як інструмент для продовження молодості. Однак, як і будь-яка потужна медикаментозна терапія, використання GLP-1 не позбавлене потенційних побічних ефектів. Серед найпоширеніших — розлади шлунково-кишкового тракту, такі як нудота, закрепи чи діарея. Деякі пацієнти також повідомляють про зміни у психоемоційному стані, зокрема зниження задоволення від їжі або тривожність, пов’язану з прийомом їжі. Останні наукові розробки додали до переліку можливих ризиків ще один, що стосується безпосередньо чоловічого здоров’я: підвищену ймовірність випадіння волосся.
Висновки наукової роботи
Дослідження, опубліковане 3 вересня у престижному журналі *Journal of Investigative Dermatology*, проведене фахівцями з NYU Langone Health, виявило, що у чоловіків, які вже мають генетичну схильність до облисіння, використання препаратів GLP-1 може підвищувати ризик втрати волосся на додаткові 7%. Глюкагоноподібний пептид-1 (GLP-1) – це природний гормон, що виробляється організмом у відповідь на споживання їжі. Він сигналізує мозку про насичення. Медикаменти класу GLP-1 імітують дію цього гормону, створюючи відчуття ситості навіть за відсутності спожитої їжі. У рамках дослідження науковці зосередилися на гені GLP1R, який присутній у всіх людей. Підвищена активність цього гена корелює зі збільшенням кількості білків-рецепторів GLP-1, які, власне, і взаємодіють з гормоном. Більша кількість рецепторів не означає збільшення вироблення самого гормону, але підсилює ефективність препаратів GLP-1 для зниження ваги, створюючи більше “точок контакту” для гормону, що сприяє швидшому настання відчуття ситості. Дослідники встановили, що особи з генетичною схильністю до андрогенетичної алопеції (спадкової форми облисіння) мають підвищену кількість білків-рецепторів GLP-1. Порівнюючи активність гена GLP1R у чоловіків з андрогенетичною алопецією та тих, хто не має такої схильності, було виявлено, що у перших ризик облисіння зростає на 7% за наявності вищої активності GLP1R. “Нас здивувало, що у деяких чоловіків із генетичною схильністю до чоловічого типу облисіння, використання таких препаратів, як Ozempic або Wegovy, фактично може спровокувати або виявити цю схильність”, – зазначила старша дослідниця проєкту, доктор Лінн Петухова. Наразі наукова спільнота не має однозначного пояснення, чому саме препарати GLP-1 можуть послаблювати ріст волосяних фолікулів. Дослідники наголошують на необхідності подальших вивчень для з’ясування біологічних механізмів цього явища. До цього часу, серед пацієнтів, які використовували GLP-1, спостерігалися випадки витончення волосся, що зазвичай пояснювалося швидкою втратою ваги. Однак, це дослідження вперше встановлює прямий генетичний зв’язок між препаратами та проблемою випадіння волосся.
Чи варто припиняти прийом GLP-1 через ризик втрати волосся?
Якщо вас турбує можливість втрати волосся під час прийому препаратів GLP-1, доктор Петухова радить проконсультуватися з дерматологом. Фахівець зможе розрізнити тимчасове випадіння волосся від андрогенетичної алопеції та, за необхідності, розробити індивідуальний план дій, який може включати, наприклад, призначення профілактичного міноксидилу. “Я б не хотіла, щоб пацієнти припиняли прийом препаратів GLP-1, які приносять їм користь для здоров’я, адже ці ліки мають значні терапевтичні переваги”, – підкреслює доктор Петухова. “Крім того, наші дані свідчать, що цей ефект спостерігається лише у дуже невеликої частки пацієнтів”.
За матеріалами: www.gq.com