Отримавши престижну відзнаку разом із значною грошовою винагородою та менторською підтримкою, Ґассанофф представив свою новітню колекцію SS27, названу “YAD”, на головній сцені Національної галереї Данії. Ця локація, сама по собі сховище культурної спадщини, стала ідеальним тлом для демонстрації філософії дизайнера, що досліджує тонку межу між належністю та пам’яттю.

Назва “YAD” несе в собі багатогранність, що відображає сутність колекції. Азербайджанською мовою це слово може означати “чужий” або “дивний”, але в контексті запозиченого терміна — “спогад” або “пам’ятати”. Саме ця двозначність стала тим магнітом, що притягнув увагу до хитросплетінь між відчуттям дому та спогадами про нього з далечини.

Атмосфера показу була просякнута духом минулого ще до появи першого образу. Килими з Кавказу, Анатолії, Північного Ірану та Центральної Азії, що є носіями глибокої спадщини та культурної пам’яті, прикрасили подіум, ведучи глядачів до найвищих вимірів мистецтва. Ґассанофф свідомо обрав музейний простір, аби підкреслити зв’язок між минулим і сьогоденням. “Деталі килимів — це частина моєї спадщини та культури”, — зізнається дизайнер, наголошуючи на особистій значущості цього елемента.

Моделі, ступаючи босоніж по килимах, були вбрані лише в традиційні джораби — в’язані шкарпетки, що асоціюються з домашнім затишком та холодними місяцями. Ця інтимність контрастувала з вишуканими, майже скульптурними силуетами одягу, виконаними переважно в приглушених чорних, білих та сірих відтінках. Відсутність яскравих барв лише підкреслювала багатство текстур та неперевершену увагу до деталей, що робили кожен одяг витвором мистецтва.

Перебування на межі належності та відчуження — це особиста подорож для Ґассаноффа. Маючи азербайджанське коріння та грузинське громадянство, він виріс поблизу Тбілісі, в оточенні мов, ремесел і традицій, що перепліталися. У вісімнадцять років він переїхав до Мілана, де у 2024 році заснував INSTITUTION — не просто модний дім, а соціально-мистецьку організацію, де культурні рефлексії, співпраця зі спільнотами та дизайн гармонійно співіснують.

“Коли щось є частиною твоєї ідентичності, це найприродніше, що можна виразити”, — ділиться Ґассанофф, говорячи про прагнення представити своє коріння на сцені Копенгагенського тижня моди. “Цього разу я хотів показати спогади, які я маю, а також свою спадщину та культуру, про яку, ймовірно, мало хто чув чи бачив”.

Колекція “YAD” робить ці наміри відчутними через людей, що брали участь у її створенні. Джораби були виготовлені вручну азербайджанськими майстрами регіону Квемо-Картлі в Грузії, використовуючи вовну від їхньої власної худоби. Ця ж спільнота співпрацювала з Ґассаноффом над створенням трьох скульптурних виробів із бавовняного шнура, трансформуючи поколіннями передані техніки в зухвалі сучасні форми. Шовк, вовна, кашемір, мохер та неіржавіюча сталь утворювали багатошарові драпірування, що невпинно змінювали форму тіла, балансуючи між м’якістю та структурою.

Скульптурність силуетів навіяна спогадами Ґассаноффа про шарфи, якими жінки в його громаді прикрашали шиї. Колекція спирається на об’єм, текстуру та фізичну поведінку матеріалів, аби створити драматичний ефект, замість того, щоб покладатися на колір чи оздоблення.

Деякі з найвиразніших виробів містили в собі “тетрі” — грузинську розмінну валюту. Прикріплені до шовку, монети порушували його плинність, створюючи ефект кольчуги, що ловила та відбивала світло, додаючи звуковий вимір до музичного супроводу. Ґассанофф пов’язує ці монети з ідеями свободи від утисків, надаючи матеріалу значення, що виходить за межі естетики.

Саме тут підхід INSTITUTION до спадщини набуває переконливого вираження. Ґассанофф не прагне зберегти традиції в недоторканності чи звести їх до простих відсилань. Він дозволяє їм еволюціонувати. Значна частина “YAD” виготовлена з екологічно чистих залишків тканин італійських виробників, що означає, що деякі вироби існують лише в кількостях, які дозволяє матеріал. Така ж стриманість відчувається і в образах моделей: низькі, розпушені пучки та навмисно недосконале укладання тримали увагу на одязі. “Річ не в гламурі чи самій моді”, — пояснює Ґассанофф. “Йдеться про майстерність. Це справжній одяг, створений певним чином”.

Для INSTITUTION, “YAD” залишається глибоко особистою історією, що вкорінена в певних спільнотах, предметах, спогадах та людях, які зберігають живими техніки, що стоять за ними. У типово вишуканому ландшафті Копенгагенського тижня моди, цей показ відчувався як прекрасна історія аутсайдера. Він виділявся своїм унікальним поглядом на спадщину і, що найважливіше, незабутнім та глибоко особистим способом, яким Ґассанофф обрав представити цю спадщину на подіумі.