## Chapstick Bar: Де жіночий спорт, дрэґ та свобода сплітаються у серці Нешвілла 
У самому серці колоритного Нешвілла, де музика пульсує на кожному кроці, розкинувся несподіваний оазис. Chapstick Bar – це місце, де панує дух справжньої свободи, де жіночий спорт, блискуче мистецтво дрэґу та відверта щирість зливаються в унікальну симфонію. Завітавши сюди, ви опиняєтеся у просторі, що ламає стереотипи, заповнюючи його теплом, гумором і безкомпромісною любов’ю до себе. Занурюючись у атмосферу Chapstick, ви відчуваєте себе у найзатишнішому спортивному барі, проте з неповторним шармом. На столах – кошики з апетитною курочкою, вистелені папером у стилістиці шахової дошки, що перегукується з вініловою підлогою, декорованою гоночними смугами. Лунає дзвінке клацання куль для більярду, а погляд мимоволі підіймається до люстри у стилі Тіффані, прикрашеної химерними акулами в окулярах, які вишикувалися для удару. Неймовірно, але навіть гул десятків телевізорів, що транслюють одночасно матчі NHL, поєдинки WNBA та інші спортивні події, не заглушає цього неповторного саундтреку.
У Chapstick немає браку екранів — тут показують багато жіночого спорту.
Та щоб ви раптом не забули, де саме перебуваєте – у спортивному барі, заснованому жінками для жінок, – простір майстерно прикрашений символами сапфічної енергії. Це, мабуть, єдиний спортивний заклад у Штатах, де трансляцію матчу “Індіана Фівер” можуть поставити на паузу, аби ввімкнути на повну гучність останній епізод “RuPaul’s Drag Race All Stars”. Бармени, одягнені в гавайські сорочки з вишуканими зображеннями русалок, пропонують футболки з провокативними, але такими влучними написами: “Pussy gon eat you”. А на затишних терасах, що розкинулися на двох рівнях, відвідувачі насолоджуються улюбленими лесбійськими ритуалами – курінням Marlboro Reds та American Spirits. Chapstick – це другий офіційно визнаний бар, керований жінками, у Нешвіллі, що відчинив свої двері у вересні 2025 року. Його старша сестра, The Lipstick Lounge, що розташована на першому поверсі, працює з 2002 року, вже тоді пропонуючи вишукані напої та музичні виступи. Спільне керівництво цими двома перлинами належить доньці пастора-п’ятидесятника, художниці Джонді Валентайн, та її давній подрузі, Христі Саппан, яка починала барменом ще з перших днів The Lipstick Lounge. Відкриття The Lipstick Lounge у далекому 2002-му стало знаковою подією для ЛГБТКІА+ спільноти Нешвілла, адже це був єдиний у місті бар, що належав лесбійкам. Це було променем надії на тлі загальнонаціональної хвилі закриттів таких закладів наприкінці 80-х. Chapstick ж продовжує цю естафету, вписуючи нову сторінку в історію міської спортивної культури.
Одне з гасел Chapstick: “Спортивні ігри для всіх”.
«Chapstick став абсолютно егоїстичним проєктом», – зізнається Саппан. «Я завжди мріяла про бар, де можна було б демонструвати жіночий спорт, адже раніше його практично ніде не показували. Якщо ви приходили до спортивного бару, доводилося благати, аби вам увімкнули хоч якусь трансляцію». Ще кілька років тому, експерти констатували сумну тенденцію до зникнення лесбійських барів. Здавалося, ці фортеці спільноти неминуче поступаються під тиском економічних реалій, соціальних змін та глобальних криз. Але останнім часом спостерігається зворотний процес: відродження та розширення мережі таких закладів. Від Бостона до Брукліна, від Чикаго до Портленда, з’являються нові простори, а легендарні місця, як-от The Lipstick Lounge у Нешвіллі, не лише виживають, але й сміливо крокують уперед.
The Lipstick Lounge, що розташовується в культовому пурпуровому будинку, який нині об’єднує обидва нешвіллівські бари, належні лесбійкам, відкрився у 2002 році, ще до появи Chapstick нагорі.
Історично Нешвілл асоціюється з гамірною музичною сценою та кварталом South of Broadway (SoBro), що перетворився на справжній епіцентр гучних вечірок. Величезні бари, присвячені зіркам кантрі, нескінченні потоки туристів та атмосфера незгасного свята – ось що приваблює мільйони. Однак Chapstick, розташований за п’ятнадцять хвилин від цього бурхливого центру, здається, існує в іншій реальності. Цей затишний куточок в артистичному районі, невідомому більшості мандрівників, оточений спокоєм та домашнім теплом. Тут замість гамору чути спів птахів, а між будинками квітнуть магнолії, на терасах майорять маленькі райдужні прапорці. «Серед усіх місць у світі, де міг би з’явитися бар, керований жінками та орієнтований на квір-спільноту, Нешвілл, мабуть, був не найочевиднішим вибором. Проте, я вважаю, що наша присутність тут надзвичайно важлива», – ділиться Саппан, яка присвятила індустрії гостинності понад 35 років. «Ймовірно, зараз це важливіше, ніж будь-коли. Ми бачимо, як уряд штату ухвалює закони, спрямовані проти нас, як вони переслідують нас та наших братів і сестер, і це неймовірно засмучує, що я живу саме тут. Але це робить наш простір ще ціннішим, адже тут ми можемо бути собою, знаходити однодумців та збиратися разом». Енергія, що живить 24-річну історію The Lipstick Lounge та успіх Chapstick, полягає у прагненні визначати власну місію, а не дозволяти зовнішньому тиску диктувати умови. На спільному вебсайті барів Саппан і Валентайн уникають терміну “лесбійський бар”, натомість називаючи свій заклад “баром для всіх, хто є людиною!”. Замовляючи енергетичний напій біля яскраво освітленої стійки, щоб скинути втому від довгої подорожі, я помічаю, що поруч зі мною сідає знайоме обличчя. Це Голлі G (її прізвище вона вважає за краще не розголошувати), з якою ми познайомилися минулого року під час роботи над репортажем про столітній ювілей Grand Ole Opry. Голлі – засновниця Black Opry та менеджерка музичного лейблу Thirty Tigers. Як постійна відвідувачка, Голлі з радістю представляє мені своїх друзів, які заходять до бару. Це схоже на лаунж-зону для найталановитіших представників нешвіллівської андеграундної сцени: тут і фолк-поп-виконавець у ковбойському капелюсі, щойно підписав новий контракт, і дизайнерка у стилі софт-гранж, яка навіть брала участь у розробці проєкту Chapstick, і навіть продавець апаратів для CPAP, що святкує нову роботу. Розмови течуть легко, невимушено, сповнені того особливого відчуття безпеки та приналежності, яке я, як лесбійка, рідко відчуваю в інших спортивних барах.
Лесбійський спортивний бар The Sports Bra у Портленді, штат Орегон, планує розширитися до чотирьох нових локацій протягом наступних двох років.
Згодом, коли інші відвідувачі Chapstick також починають переміщатися вниз, до The Lipstick Lounge, де триває вечір караоке, ми приєднуємося до них. Атмосфера пронизана духом братерства та взаємної підтримки. Ведуча вечора, дрэґ-квін Кеннеді Енн Скотт, втілює ту саму доброту, яка характеризує цей простір. Вона з усмішкою пояснює, як зареєструватися на виступ: «Ле-но-во», – вимовивши повільно, ніби навчаючи, – «це лесбійською означає ‘Apple’». Її жарти про DIY-естетику The Lipstick Lounge та причини, чому відкриття Chapstick зайняло так багато часу, викликають щирий сміх у вдячної публіки. Кеннеді, яка також є вчителькою в державній школі та спів авторкою збірки есеїв “No Tea, No Shade: Life as a Drag Queen”, – це яскравий приклад того, як мистецтво знаходить прихисток у таких місцях, особливо з огляду на останні законодавчі ініціативи, спрямовані на обмеження дрэґ-виступів. Коли розпочинається вечір караоке, бар нагадує про те, що означає любити без обмежень та страху. Коли лунає правильна пісня, пари відриваються одне від одного, дружні компанії замовкають, щоб насолодитися моментом, і всі разом, піднявши келихи, вибігають на сцену, щоб заспівати бек-вокал для оглушливого виконання Село Гріна «Fuck You» від однієї з відвідувачок, яка співає мовою жестів. Хтось позаду мене підбадьорює натовп вигуком: «Ми повернулися!», – гасло, яке ідеально пасує до відродження лесбійських барів. Це відродження, цей момент – це свідчення того, що один з найкращих способів висловити себе – це просто насолоджуватися життям. «Найважливіше для нас обох – Джоні та мене – це переконатися, що люди відчувають, що їх люблять, адже в цьому світі, особливо в таких штатах, як наш, і в такій країні, як сьогодні, легко відчувати себе самотнім і нелюбимим», – говорить Саппан. «Мати такий простір, де можна бути собою, де тебе люблять саме таким, яким ти є, без осуду – це все, що має значення. Все це про любов. І завжди буде про любов».
Інформація підготовлена на основі матеріалів: www.cntraveler.com