Чи варто позбутися материнського скарбу

Чи варто вдаватися до гістеректомії? Розгляньмо усі аспекти перед прийняттям остаточного рішення.

Для більшості жінок звернення до гістеректомії — це не стільки про продовження життя, скільки про його повернення. Це одна з найпоширеніших хірургічних процедур серед жінок, яка щорічно виконується приблизно 600 000 разів у Сполучених Штатах. Кожна третя американка до 60 років проходить через цю операцію.

Процедура передбачає видалення матки, а часто й шийки матки. Залежно від показань, гістеректомія може також включати видалення маткових труб та яєчників. Причини, що спонукають жінок до цього кроку, різноманітні та вимагають глибокого осмислення, але ключовим фактором часто стає ступінь впливу симптомів на якість повсякденного життя — роботу, сон, фізичну активність, стосунки чи загальне самовідчуття.

“Коли я зустрічаю пацієнток, які обирають гістеректомію, їхнє життя часто перебуває під повним контролем одного органу – вони постійно кровоточать, кожні півгодини перебувають у вбиральні або відчувають хронічний біль”, – зазначає доктор Луїза Кінг, хірург з відділення мінімально інвазивної гінекологічної хірургії при Гарвардській лікарні Brigham and Women’s Hospital. “Після операції вони описують свій стан як порятунок життя, хоча технічно це не так. Але вони відчувають, що повертають собі життя, тому в цьому сенсі процедура надзвичайно важлива.”

Чому розглядають гістеректомію?

Розширений перелік станів, за яких гістеректомія може бути обґрунтованим варіантом лікування, включає:

аномальні маткові кровотечі
хронічний тазовий біль
міоми (доброякісні новоутворення в матці)
ендометріоз (розростання ендометрію поза межами матки)
опущення матки (зміщення матки вниз у піхву)
аденоміоз (розростання ендометрію в м’язову стінку матки)
гендерна дисфорія
бажання отримати стійку стерилізацію
гінекологічні онкологічні захворювання або передракові стани.

Що спільного у більшості цих станів? Вони викликають рясні або тривалі кровотечі, сильний тиск чи біль у ділянці тазу, часте сечовипускання та інші симптоми, що порушують повсякденний комфорт. “Більшість жінок, які звертаються до мене, борються з цими проблемами протягом чотирьох-десяти років”, – додає доктор Кінг.

Альтернативи гістеректомії

Навіть за наявності стійких симптомів, гістеректомія не завжди єдиний вихід. Багато жінок можуть спочатку розглянути альтернативні методи лікування, спрямовані на полегшення симптомів, такі як:

медикаментозне лікування
оральні контрацептиви
гормональні внутрішньоматкові спіралі (ВМС)
емболізація маткових артерій (при міомах)
хірургічне видалення міом
абляція ендометрію – руйнування слизової оболонки матки для зменшення або усунення рясних кровотеч
фізіотерапія тазового дна (при деяких симптомах опущення).

Деякі з цих методів спрямовані на зменшення надмірної кровотечі, інші – на усунення “відчуття об’єму” та тиску в ділянці тазу. Доктор Кінг зазначає, що багато страхових компаній вимагають спробувати альтернативні методи перед затвердженням хірургічного втручання.

Однак, не завжди легко визначити, коли менш інвазивні методи є доцільними. “Чіткої межі не існує”, – підкреслює доктор Кінг. “Це дуже індивідуальний процес прийняття рішення, який має бути адаптований до кожної пацієнтки.”

Ризики, побічні ефекти та відновлення

Період відновлення після гістеректомії зазвичай триває від двох до шести тижнів, але значною мірою залежить від методу проведення операції. Найпоширенішим є лапароскопічна гістеректомія – процедура з кількома невеликими розрізами, що мінімізує біль та кровотечу. Другим за поширеністю є відкритий доступ, що вимагає більшого розрізу на животі та, як правило, передбачає довший період відновлення – до восьми тижнів. Вагінальна гістеректомія, найменш поширений метод, не залишає видимих рубців та забезпечує швидше одужання.

Як і будь-яка хірургічна операція, гістеректомія несе певні ризики, такі як інфекції або кровотеча. У молодих жінок може зростати ризик опущення тазового дна в майбутньому, тоді як інші жінки можуть відчувати тривалі запори. З іншого боку, багато жінок відзначають покращення сексуальної функції після гістеректомії, особливо якщо раніше вони страждали від сильного тазового болю. “Практично кожна пацієнтка, якій я проводила гістеректомію за останні 17 років, відчула зменшення болю та покращення сексуального задоволення”, – ділиться досвідом доктор Кінг.

Запитання до лікаря перед прийняттям рішення

Перш ніж наважитися на гістеректомію, доктор Луїза Кінг, хірург відділення мінімально інвазивної гінекологічної хірургії лікарні Brigham and Women’s Hospital, радить пацієнткам поставити своїм лікарям такі запитання:

Які всі мої варіанти лікування, та які ризики й переваги кожного з них для мене?
Який тип гістеректомії може бути рекомендований мені і чому?
Що станеться, якщо я відкладу рішення?

Крім того, доктор Кінг наполегливо рекомендує жінкам дізнатися про досвід хірурга, включаючи тривалість його практики, кількість подібних операцій, показники ускладнень та наявність спеціалізованої підготовки. “Важливо провести таку оцінку якості”, – наголошує вона.

Зображення: © bsd studio/Getty Images

Про автора

Маурін Саламон, виконавчий редактор Harvard Women’s Health Watch

Про рецензента

Луїза Кінг, доктор медицини, юрист, співробітник

Відмова від відповідальності:

Як сервіс для наших читачів, Harvard Health Publishing надає доступ до своєї бібліотеки архівного контенту. Зверніть увагу на дату останнього перегляду або оновлення кожної статті.

Жоден вміст на цьому сайті, незалежно від дати, не повинен використовуватися як заміна прямої медичної консультації від вашого лікаря або іншого кваліфікованого клініциста.