Чи знайоме вам відчуття невисловленої історії кохання? Та зустріч, що залишилася лише натяком, ідеальна пара, яка так і не склалася… Якщо подібні думки про романтичні прогалини викликають у вас жаль, знайте – ви не самотні. Цей відгомін минулого звучить тим голосніше, чим невпиннішим є плин часу.
Чи траплялося вам відчувати цей ледь вловимий укол туги під звуки улюбленої мелодії по радіо, або ж перебираючи старі фотографії серед безладу забутих речей? Дослідження, проведене у 2011 році фахівцями з Північно-Західного університету та Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн, охопило 370 дорослих американців віком від 19 до 103 років. Їх запитали про найбільші життєві жалі, і виявилося, що майже половина жінок поділяють один і той самий досвід.
Майже половина жінок плекають один і той самий життєвий жаль: той, хто вислизнув
Jasminko Ibrakovic / Shutterstock
Найбільш поширеними виявилися саме жалі, пов’язані з міжособистісними стосунками, особливо серед жінок. Майже половина опитаних представниць прекрасної статі, а саме 44 відсотки, зізналися у наявність романтичних жалів, тоді як серед чоловіків цей показник становив лише 19 відсотків. Цікаво, що самотні люди, незалежно від статі, схильніші занурюватися у спогади про минулі сердечні переживання, аніж ті, хто вже знайшов нові, стабільні стосунки.
Ті, хто ділився роздумами про втрачені любові, найчастіше поверталися до вічної теми: тієї людини, яка виявилася невловимою. “Люди згадували шкільні романи та тих, кого вони не змогли зберегти”, – зазначав Ніл Дж. Роіз, психолог та професор Келлоггської школи менеджменту Північно-Західного університету, керівник дослідження.
Варто зазначити, що респонденти однаковою мірою висловлювали жаль як щодо ситуацій, коли вони діяли, так і щодо тих, коли бездіяли.
Жалі щодо стосунків були сильнішими у тих, хто не боровся за свою втрачену любов
Особи, які відчували докори сумління через недостатньо активні спроби врятувати втрачене кохання, зберігали цей жаль значно довше, ніж ті, хто шкодував про власні вчинки.
“Більш давні жалі, як правило, стосуються втрачених можливостей – речей, які можна було б зробити, або зробити інакше”, – пояснює доктор Роіз. “Більш свіжі жалі частіше пов’язані з діями, які ви б хотіли скасувати”.
Якщо ви впізнаєте себе в першій категорії, доктор Роіз пропонує ефективний підхід до подолання цих болісних “майже” та “ледве не” моментів у вашому любовному житті: “Жаль – це неприємне почуття, але, загалом, воно виконує корисну функцію. Найкращий спосіб пережити жаль – це глибоко його відчути, швидко з ним упоратися, рухатися далі і використовувати його як стимул до нових, позитивних дій”.
Розглядайте кожну романтичну пригоду як цінний урок, а потім відпускайте. Фраза “той, хто вислизнув” насправді означає “той, хто не був призначений бути з вами”. І хто знає, можливо, десь на вас чекає хтось набагато кращий.
Безперечно, ви заслуговуєте на кохання, і одного дня ви його знайдете. Просто тримайте очі відкритими, адже любов може з’явитися там, де ви зовсім не очікуєте, саме тоді, коли перестанете її активно шукати.
Не погоджуйтеся на менше, адже ваша споріднена душа все ще чекає на зустріч. І не дозволяйте іншим переконувати вас у хибності ідеї споріднених душ або у тому, що вашої немає: згідно з опитуванням YouGov, 60% американців вірять у споріднені душі. Отже, коли ви зустрінете свою, цього разу не відпустіть її.