Найкращі модні доми завжди черпають натхнення з особистостей, чий стиль та аура гармонійно переплітаються з кодами бренду. Це могутні музи, що надихають творчих директорів, даруючи нове життя їхнім колекціям. Згадаємо Одрі Гепберн для Givenchy, Джейн Біркін для Hermès, Наомі Кемпбелл для Versace. Тепер до цього пантеону додається ім’я Пеггі Ґуґґенгайм, що стала музою для Bottega Veneta.

Під керівництвом креативної директорки Луїзи Троттер, яка очолила дім у січні 2025 року, Ґуґґенгайм, ця венеціанська покровителька мистецтва, неодноразово ставала джерелом натхнення – як безпосереднім, так і метафоричним. Не дивно, що бренд, заснований у Венеції, глибоко відданий такій культовій постаті, яка пішла з життя майже пів століття тому. Дивно, чому цей зв’язок не був встановлений раніше.

Ця спорідненість здається пророчою, якщо поглянути на туманні лагуни Венеції. Саме тут, у 1966 році, Мікеле Таддеї та Ренцо Зенджаро заснували Bottega Veneta, що дослівно перекладається як “венеціанська майстерня”, як невелику майстерню з виробництва ексклюзивних шкіряних виробів. І саме тут Пеггі Ґуґґенгайм прожила тридцять років. У 1949 році вона відкрила свій палаццо, Palazzo Venier dei Leoni, на Гранд-каналі. Цей приватний дім, що став публічною інституцією, нині є одним із найпрестижніших музеїв сучасного мистецтва Італії. Тут Ґуґґенгайм мешкала до самої смерті у 1979 році.

Називати Ґуґґенгайм однією з найвпливовіших культурних діячок венеціанських каналів – це не просто комплімент. Вона часто пересувалася цими водами на власному бірюзовому ґондолі, затьмарюючи своєю присутністю. Її вплив на місто був настільки значним, що вона здобула прізвисько «Остання догаресса», що відсилає до королівської спадщини старої Венеціанської республіки.

Проте, саме її богемний, театральний стиль зробив не менший фурор, ніж її меценатство. Вона носила масивні сонцезахисні окуляри у формі метеликів та кажанів, ефектні прикраси роботи друзів-художників, об’ємні хутряні пальта, шовкові сукні іспанського дизайнера Маріано Фортуні та безліч тканин у стилі сюрреалізму від Schiaparelli. У суспільно консервативному місті Ґуґґенгайм була екстравагантною аномалією: жінка, яка повністю володіла своєю силою, і мала неперевершений стиль.

Венеціанський дух колекціонерки, звісно, надихав і інші бренди. Нью-йоркська дизайнерка Анна Суї у своїй колекції “Madcap Heiress” осінь-зима 2025 віддала шану фірмовим окулярам Ґуґґенгайм. Однак Троттер застосовує набагато тонший підхід, щоб зберегти гармонію з візією Bottega Veneta. У рекламній кампанії весна-літо 2026 моделі, одягнені у масивні окуляри у стилі Ґуґґенгайм та “хутряні” пальто зі скловолокна – елегантний верхній одяг, який, безперечно, сподобався б Пеггі, – позували на тлі Лідо та інших знакових локацій міста.

Поряд із візуальними відсиланнями до Ґуґґенгайм, Bottega Veneta робить і більш явні кроки, що пов’язують дім безпосередньо зі світом мистецтва. Після тихої підтримки виставки кераміки Лучіо Фонтана у Peggy Guggenheim Collection, бренд демонструє свою культурну міць, профінансувавши лондонський етап виставки “Peggy Guggenheim in London: The Making of a Collector”.

Хоча виставка розпочала свій тур у Венеції цього року, її переїзд до Лондона у листопаді стає своєрідним поверненням додому. Адже виставка зосереджується на однорічному періоді, коли Ґуґґенгайм керувала своєю галереєю у Лондоні з 1938 по 1939 рік.

Це ідеальний наступний крок у переорієнтації венеціанського модного дому на більш жіночний дотик. Зрештою, Луїза Троттер – перша жінка-креативна директорка Bottega Veneta. Використання образу місіс Ґуґґенгайм як ікони стилю в рекламних кампаніях – це один із кроків до утвердження її власного бачення. Проте, спонсоруючи виставки, присвячені цій мистецькій іконі, Троттер закріплює своє місце в новій ері Bottega Veneta.