На сторінках “ОМУТ” ми розкриваємо найпотаємніші куточки світу, де розкіш переплітається з культурою, а кожна мандрівка стає одою вишуканому життю. Сьогодні ми занурюємося в бурхливе серце Кінгстона, куди видатний письменник Марлон Джеймс вирушив у пошуках натхнення для свого нового роману “Зниклі”. Тут, серед пульсуючої історії, він знаходить дзеркало минулого та сьогодення, що віддзеркалює складність буття.
“Жити на Ямайці – це постійно зустрічатися з історією, яка оточує тебе звідусіль”, – говорить Джеймс, чий роман “Зниклі” є глибоким дослідженням квір-спільноти Ямайки в епоху боротьби з гомофобією, колоніальним минулим та кризою СНІДу. Для створення цього монументального полотна, що налічує 640 сторінок, автор повернувся до свого рідного міста, щоб розкрити ті аспекти ямайської ідентичності, які він колись ігнорував. Мандрівка крізь часи та спогади Візити до Кінгстона у 2023 та 2024 роках стали для Джеймса не просто дослідженням, а особистою одіссеєю. “Я виріс на Ямайці у 80-х, але не жив повноцінним квір-життям. Я був у церкві, молився, щоб позбутися своєї сутності”, – згадує він. Його пошуки охопили період з 1940-х до початку 2000-х, адже письменник прагне осягнути життя своїх персонажів ще до початку їхньої історії. Розмови з місцевими квір-друзями, які поширювали інформацію про його пошуки, відкрили неочікувані сторінки історії. “Я був шокований, коли дізнався, що колись у Кінгстоні одночасно існувало п’ять квір-клубів”, – ділиться Джеймс. Серед них були такі колоритні заклади, як Fanny Hill, Marshall’s (що спричинило розкол та появу другого Marshall’s), The Closet, The Interim Closet та Andante – джаз-бар, що ввечері перетворювався на сцену для виступів драг-квін, які відвідували навіть знаменитості та родичі прем’єр-міністра. На жаль, до кінця 80-х та 90-х років, під час розквіту епідемії СНІДу та посилення гомофобії, ці осередки культури зникли, змушені були піти в тінь.
“Зниклі” Марлона Джеймса
29$
Bookshop.org
29$
Amazon
Відродження надії та молодіжний бунт Попри складне минуле, Ямайка демонструє ознаки відродження. “Старше покоління квірів прагне повернутися до того стану, який існував у 1972 році”, – зауважує Джеймс, згадуючи про арт-ретрит Mountambrin, заснований 90-річним геєм. Цей заклад, що спочатку був готелем для квір-людей, зараз відкритий для всіх, але його мистецька атмосфера, сповнена фалічної символіки та зображень оголених чоловіків, свідчить про незламний дух. Молоде покоління ямайських квір-студентів, з якими автор спілкувався в Університеті Вест-Індії, демонструє вражаючу легкість та прагнення до самовираження. “Вони сказали: ‘Нам не потрібні ваші проповіді про те, що все налагодиться. Ви знаєте Бейонсе?'” – з посмішкою розповідає Джеймс. Для них кризи полягають у виборі між Бейонсе та Ріанною, а не в страху бути застреленими. Його персонажі, як-от хлопець з рожевим волоссям та в яскравому комбінезоні, що просто зійшов з автобуса, втілюють це прагнення до свободи. Проте, автор не ідеалізує ситуацію. “Я також спілкувався з лесбійками, які розповідали про погрози зґвалтування щотижня”, – застерігає він. Історія Ямайського форуму для лесбійок, усіх сексуальних орієнтацій та геїв (нині Equality for All) свідчить про тривалу боротьбу. Історія, що живе в легендах “Жити на Ямайці – це постійно зустрічатися з історією, яка оточує тебе звідусіль”, – повторює Джеймс. Однак, пошук цієї історії часто виявляється непростим завданням. Письменник багато років намагається знайти хоча б один архівний запис про драг-бали на Ямайці, впевнений, що вони існують. “Можливо, власник Mountambrin володіє скарбом такої інформації”, – припускає він. Роман “Зниклі” натхненний жорстоким нападом на геїв, що стався наприкінці 80-х, який Джеймс пам’ятав, але не мав документальних підтверджень. Лише завдяки розмовам з численними ямайцями він зміг підтвердити спогади про цей випадок.
Персонажі “Зниклих” – це вигадані образи, створені на основі зустрічей, почутих історій та уяви автора. Проте, вони мають реальні прототипи, і читачі з Ямайки зможуть впізнати в них себе та своїх знайомих. “Це найособистіша книга, яку я написав”, – зізнається Джеймс. Його мета – зберегти цю історію, наповнити прогалини, які офіційна історія не бажає або не може заповнити. Адже література здатна показати, як звичайні люди долають життєві випробування, демонструючи свою незвичну силу. Хоча ця мандрівка була першою, здійсненою спеціально для написання книги, подорожі завжди розпалювали в ньому цікавість та надихали на створення нових історій. “Щоб по-справжньому відчути місце, я завжди повністю розпаковую свої валізи”, – ділиться він своїм ритуалом. Це допомагає йому позбутися відчуття туриста і дозволяє прийняти країну такою, якою вона є.
За матеріалами: www.cntraveler.com