Серед наростаючої кількості трагічних випадків та зростаючої тривоги щодо кліматичних змін, що загрожують найсвятішим подорожам людства, ми розмірковуємо над тим, що поставлено на карту.
Шлях до мечеті Ан-Набаві у Медіні пульсував нескінченним потоком прочан, кожен з яких прагнув зайняти гідне місце для п’ятничної молитви. «Приходьте щонайменше за три години до початку», – порадив мені один із вірян. І це була не перебільшена рекомендація. Хоча ми з чоловіком, Крістіаном, вирушили раніше, ніж мої батьки та сестра, нам все ж не вдалося потрапити до священних мурів мечеті.
Родини прямують до мечеті Аль-Харам у Мецці, завершуючи свою Умру.
Кожному з нас вдалося знайти місце поблизу, але, на щастя, в тіні. Наближався полудень, а температура повітря перевищувала 30 градусів за Цельсієм – що, втім, здавалося доволі помірним порівняно зі справжнім пеклом саудівського літа. Я розстелила килимок для молитви, поклавши поруч сумку, щоб зайняти місце для мами й сестри. Вони приєдналися невдовзі, але я дізналася пізніше, що батько був змушений молитися просто неба, під палючими променями сонця, протягом усієї проповіді та молитви. Це був ще й Рамадан, тож усі ми дотримувалися посту.
Загалом, спека та нестача води створювали справжнє випробування. На щастя, цього року Рамадан припав на березень, тоді як останніми роками літо тут часто сягало понад 40 градусів. Я мрію повернутися колись, щоб здійснити паломництво Хадж – обряд, обов’язковий для кожного мусульманина хоча б раз у житті. Однак стрімке зростання температур викликає у мене глибоке занепокоєння.
«Довгострокова перспектива стає дедалі суворішою», – зазначає Шахін Ашраф, керівник відділу глобальної адвокації Islamic Relief Worldwide. «Ймовірно, приблизно через два покоління це стане практично неможливим, що означатиме, що вперше в історії нашої віри нам доведеться ретельно обдумувати, хто саме зможе здійснити Хадж».
Нещодавнє дослідження попереджає, що до 2050 року рівень теплового стресу в Мецці перевищить безпечну межу для людської витривалості. Попередні наукові роботи також свідчать, що у світі, що стає теплішим, ризик теплового удару може зрости в десять разів. Ми вже спостерігаємо безпрецедентні наслідки: Хадж 2024 року вже забрав життя понад 1300 прочан через екстремальну спеку.
«Я дуже хвилююся за своїх дітей та онуків, чи зможуть вони здійснити Хадж у майбутньому», – ділиться Ашраф. «Паломництво є серцевиною нашої віри, незалежно від того, наскільки ви духовні чи релігійні. Це місце, де ви знаходите приналежність і відчуття зв’язку, чи то на фестивалі Гластонбері, чи під час Хаджу. Воно говорить до людей по-різному».
Ця проблема не обмежується лише Саудівською Аравією. Занепокоєння щодо кліматичних змін також виникають стосовно паломництв в інших країнах, як-от Кумбха Мела в Індії, що збирає мільйони індуїстських послідовників, а також паломництва Арбаїн до Кербели в Іраку.
Прочани під час Хаджу.
За словами координатора проєктів Islamic Relief Iraq, Хкара Джаухера, ці духовні практики та досвід потребують захисту за будь-яку ціну.
«Арбаїн – це те, що ми не повинні забувати. Це те, до чого ми повинні спонукати людей. Ми зобов’язані докладати зусиль, щоб забезпечити людям безпечний шлях до цього, адже це стосується не лише іракців. Ми приймаємо мільйони відвідувачів з усього світу», – говорить він.
«Релігія – це частина людської сутності. Навіть атеїсти потребують чогось, у що вірити. Ці практики допомагають нам не лише духовно, але й психологічно та соціально. Віра дозволяє досягати цілей. Вона може допомогти оговтатися від болю та страждань».
Ці слова особливо резонують із досвідом Бенджаміна Ділуорта, християнина з Північної Ірландії, який вирушив у паломницький шлях Сантьяго-де-Компостела у травні 2023 року, невдовзі після того, як йому поставили діагноз рідкісної хронічної хвороби печінки.
«Для мене Каміно став радше вправою на вдячність, але для більшості людей він стає інструментом для подолання життєвих труднощів», – розповідає Ділуорт. «Принаймні половина людей, яких я зустрів, були атеїстами. Цей шлях настільки ж глибокий, наскільки ви самі робите його таким. Він стає настільки серйозним, наскільки серйозно ви ставитеся до власного життя та віри».
Кааба в Мецці, оточена мільйонами людей.
Під кінець своєї 52-денної подорожі Ділуорт згадує про сильну спеку, що охопила Іспанію. Через це деяким старшим прочанам довелося припинити шлях раніше через небезпеку для здоров’я. У серпні 2025 року понад 50 кілометрів священного шляху були закриті під час 16-денної спеки, коли температура сягала 45 градусів за Цельсієм.
«Було б трагедією, якби ми втратили Каміно», – каже Ділуорт. «Ми б не лише втратили те, що надає сенс життя для багатьох людей, але й позбулися б частини культури, яку людство накопичувало протягом тисячоліть».
Хоча віра залишається універсальною цінністю, зміна клімату не розрізняє релігій. Якщо ми втратимо доступ до наших духовних практик, це призведе до екзистенційної кризи для мільярдів людей на планеті. Я говорю це, здійснивши власну Умру цього Рамадану, усвідомлюючи, що віра є тим основним, що надає мені опору серед життєвих невизначеностей.
Маріам та її чоловік Крістіан, посміхаються на фото перед Каабою.
Коран встановлює роль людства як халіфів (управителів) Землі. Він говорить про Аману (довіру) та дану Богом відповідальність за збереження природного світу. Саме від нас усіх залежить колективне збереження практики паломництва. Роблячи це, ми б захистили цілющу практику, яка має потенціал принести користь усім нам.
За матеріалами: www.cntraveler.com