У світі, де інновації часто народжуються з наслідування, існує колектив, що сміливо виходить за рамки звичного, переосмислюючи саму сутність мистецтва та дизайну. Мова йде про MSCHF, авангардну арт-групу з Брукліна, чиї творіння щоразу викликають фурор, ламаючи стереотипи та змушуючи по-новому поглянути на знайомі предмети. Їхні гігантські гумові чоботи, що перетворили кожного, хто їх взув, на персонажів аніме, чи мікроскопічна сумочка, менша за зернятко солі, – це не просто витівки, а свідчення глибокого розуміння форми та сміливості у виході за межі. Кожен проєкт MSCHF – це витончений виклик суспільству, задуманий аби не просто привернути увагу, а й спровокувати діалог. За цією зухвалою маскою криється майстерне володіння естетикою та глибоке розуміння того, як грати з правилами, не порушуючи їх. Напередодні презентації новітніх скульптур у галереї Chelsea Industrial, що відбулася в рамках Тижня мистецтв Armory Week у Нью-Йорку, ми мали змогу поспілкуватися з Кевіном Віснером, креативним директором та одним із засновників MSCHF. Розмова торкнулася філософії форми, функціональності та несподіваного джерела натхнення – ретро-автомобіля 1973 року, представленого у дзеркальному відображенні.
Скільки ітерацій знадобилося, аби дійти саме до цих двох форм автомобілів?
Роботи MSCHF часто спираються на формальну мову цифрових процесів – викривлення, розтягування, згинання, які є невід’ємною частиною стандартної мови програмування 3D-графіки. Результатом є об’єкти, що кидають виклик реальності: цифрові за своєю природою, але фізично абсурдні. В автомобільній індустрії існує усталений формат – “концепт-кар”, часто далекий від реальності, що слугує для футуристичного бачення або дослідження. Ми ж вирішили інвертувати цю концепцію, застосувавши суто формалістичний підхід до об’єкта. В американському мистецтві існує багата традиція використання автомобіля як медіуму, і саме роботи, подібні до “Backwards Car” Піппи Гарнер, надихнули нас.
Яким був процес виробництва?
Навіть попри незвичність форм, кастомізація автомобілів вимагає неабиякої експертизи. Оздоблення, фарбування та фінальне покриття скульптур здійснюються за тими ж технологіями, що й у стандартних автомайстернях – за що ми безмежно вдячні матеріалу Bondo! Форма самої скульптури, звісно, кардинально відрізняється від стандартного автомобіля. Ми почали зі сталевого каркаса, а потім з’єднали тисячі окремих деталей, наче LEGO, формуючи зовнішню оболонку. Як і в багатьох наших проєктах, ми свідомо використовуємо існуючі процеси, але для створення об’єктів, що виходять за межі галузевих норм. Найбільшим викликом стало масштабування цих процесів та забезпечення можливості транспортування фінальних скульптур для інсталяції.
Чи ці об’єкти є функційними автомобілями, так би мовити?
Деякі елементи в “Twisted Car” та “Circle Car” використовують оригінальні деталі Lexus, проте це скульптури, а не транспортні засоби. Філософія Lexus “Electric Made Art” розглядає електрифікацію як мистецький медіум. У нашому повсякденному житті електрика є базовою послугою – від освітлення до тостерів, – яка непомітно відходить на другий план і сприймається як належне. Lexus прагне переосмислити це, ставлячи перед собою протилежне завдання: що, якби електрика могла викликати емоції?
Якого ефекту ви прагнули досягти цими скульптурами? Чистий шок і трепет?
Частина задоволення полягає в тому, що ми маємо змогу представити скульптури MSCHF поряд із справжніми автомобілями Lexus – глядач бачить “до” і “після”. Разом виставка стає осмисленням трансформації, деконструкції звичного та готовності до експериментів.
Дізнатися більше на: www.highsnobiety.com