На вершині мрій: де оживає епопея «Тенцінг» Світ кіно часто запрошує нас у захопливі подорожі, відкриваючи завісу над тим, як народжуються історії, що полонять наші серця. Цього разу ми занурюємося в атмосферу Гімалаїв та величних новозеландських Альп, аби віднайти місця, що стали свідками створення стрічки «Тенцінг». Режисерка Дженніфер Підом, а також актори Ґенден Фунтсок і Том Гіддлстон діляться враженнями від тренувань у передгір’ях Гімалаїв та відтворення найвищої точки планети на новозеландському піку Кука. Понад два десятиліття тому Дженніфер Підом, ще молода кінематографістка, вперше ступила на землю Гімалаїв. Її шлях проліг до самого Евересту, де вона з камерою в руках спостерігала за неймовірною працею шерпів – людей, які з непропорційно високим ризиком допомагали мандрівникам досягти омріяної вершини. Це спостереження стало поштовхом до створення документального фільму «Шерп» у 2015 році. Саме через цей проект, завдяки міцним зв’язкам, що виникли у спільнотах, з’явилася ідея розповісти історію легендарного альпініста Тенцінга Норґея. «Мене завжди дивувало, чому ніхто не наважився показати експедицію на Еверест з перспективи шерпа», – зізнається Підом. «Деякі з найвпливовіших постатей часто залишаються поза увагою суспільства», – розмірковує тибетський актор Ґенден Фунтсок, який у фільмі втілює образ Тенцінга. «Історій про те, чим займалися шерпи до приходу альпіністів, бракує». Стрічка «Тенцінг» пропонує поглянути на перше сходження на Еверест очима Тенцінга, який підкорив вершину пліч-о-пліч з новозеландцем сером Едмундом Гілларі (у виконанні Тома Гіддлстона), переконавши полковника Джона Ганта (Віллема Дефо) включити його до складу британської команди. «Тенцінг, як і Гілларі, розсував межі уявного», – зазначає Гіддлстон. «Їхня дружба вчить нас того, що людська солідарність – це джерело сили. Ви починаєте як аутсайдери з різним досвідом, але об’єднує вас те, що спільно. Тенцінг походив з високого тибетського плато, Гілларі – з Нової Зеландії. Їх об’єднувала любов і повага до гір, і вони відчували це одне в одному».
Мустанг, Непал – місце зйомки сцен раннього життя Тенцінга на Тибетському плато
Мустанг, Північний Непал Команда провела три місяці в Непалі під час підготовчого періоду, а потім шість тижнів знімали, перш ніж вирушити до Нової Зеландії. «Тенцінг народився на високому Тибетському плато, яке нині належить Китаю», – розповідає Підом. «Ми знімали в Мустанґу, неподалік тибетського кордону, для сцен, що показують ранні роки життя Тенцінга. Села там чудово зійшли за громади шерпів, хоча спочатку ми планували зйомки в регіоні Кхумбу, але землетруси стали на заваді». Забезпечення культурної автентичності було першочерговим завданням. «Нам довелося ретельно все перевіряти, адже існували певні делікатні моменти», – зауважує Підом. «Існує суперечка щодо ідентичності Тенцінга – чи був він „народженим шерпом“, як це показано у фільмі, – і до якої спільноти він належав. Ми потребували згоди його родини, щоб факти були точними». Підом спілкувалася з друзями Тенцінга, які розповідали історії про його тренування на пагорбах Дарджилінґа з камінням у рюкзаку. «Я зустріла онука Тенцінга в Австралії, а потім його синів у 2003 році в Новій Зеландії, на тому ж заході, де я познайомилася з Едмундом Гілларі», – ділиться Підом. «Я кілька разів їздила до Дарджилінґа, коли знімала „Шерпа“, і історії, якими ділилася Пем Пем [донька Тенцінга] про свого батька, увійшли в основу сюжету. Потім люди з усієї спільноти приєдналися до нас як консультанти з мови та культури. Фільм став результатом 23-річного побудови стосунків, що й дозволило відкрити ці двері».
Том Гіддлстон, Ґенден Фунтсок і Віллем Дефо в Катманду
Площа Патан Дурбар, Катманду На запитання про виклики зйомок, Підом сміється – адже вони відбувалися на території об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. «Площа Патан Дурбар [у старовинному місті Яла] є місцем активного поклоніння та ритуалів для тисяч людей», – каже вона. «Нам вдалося виділити дві години для зйомки двох ключових сцен, залучивши величезну кількість масовки». Команда також знімала у справжніх монастирях: «Доводилося узгоджувати графік з релігійними святами та знаходити дні для спільної роботи – це були виклики з першого дня зйомок».
Найскладнішою у фізичному плані частиною зйомок став масив Аоракі/Кук
Південний острів, Нова Зеландія Сцени, що зображують Еверест, знімалися в Південних Альпах Нової Зеландії. Це вимагало консультацій з Te Rūnanga o Arowhenua, групою, що представляє корінний народ маорі цього регіону, та Департаментом охорони природи. До моменту прибуття до Нової Зеландії команда пройшла підготовку з мотузкового та скельного альпінізму, тому основним фокусом стали трюки та льодолазіння. Підом віддає належне неймовірній команді альпіністів, з якою вона працювала протягом підготовки та зйомок. «Мені довелося шукати нові локації, адже випало 10 метрів снігу!» – ділиться вона. «Ви постійно маєте справу зі зміною погоди. Нам також доводилося репетирувати сцени, що відбуваються на горі, на безпечній поверхні. Тож, коли ми опинилися на справжніх локаціях, усі знали, що робити, бо вони вже пройшли це на базовому таборі».
Південні Альпи Нової Зеландії – майже ідеальна копія Гімалаїв
Аоракі/Маунт Кук, Нова Зеландія Сцена на вершині була знята в ясний день на Маунт Кук. «Захоплення на наших обличчях – справжнє», – зізнається Гіддлстон. «Дженніфер не хотіла фальші. Ми були насправді зв’язані однією мотузкою і по черзі йшли попереду – а коли ти лідер, твоя відповідальність полягає в тому, щоб перевірити безпечність шляху, переконатися, що сніг, на який ти ступаєш, міцний». Найскладнішим елементом з точки зору фізичних навантажень був саме альпінізм. «Було багато логістики та питань безпеки», – каже Гіддлстон. «Ми знімали у дуже віддалених селах. Перебування в Новій Зеландії було схоже на зйомки іншого фільму. Ти опиняєшся на снігу та льоду, а захисне спорядження має бути частиною реквізиту». Сцена, де Гілларі падає у тріщину і його рятує Тенцінг, насправді сталася. «Вони працювали вдвох, прорубуючи сходинки на Лхотзе та крізь крижаний потік Кхумбу, що, як випливає з назви, є саме тим – замерзлим водоспадом, тому все, на чому ти стоїш, може обвалитися будь-якої миті», – розповідає Гіддлстон. Альпіністи, які підкорювали Еверест, вважають це найнебезпечнішою ділянкою. Фунтсок зазначає, що в той момент зрозумів: Тенцінг прийняв швидке, життєво важливе рішення – самозатримання, коли ти встромляєш нижню частину кригоруба в сніг, обв’язуєш його мотузкою, і він фіксується. Команда знайшла розколину в льодовику Дарвіна поблизу Аоракі/Маунт Кук на Південному острові Нової Зеландії. Південні Альпи, за словами Гіддлстона, є майже точною копією Гімалаїв за своїми геологічними формаціями та полями тріщин. Перевага полягає в тому, що вони розташовані на 4000 метрів нижче, «Тож ви можете привезти туди знімальну групу, і там можна дихати», – каже він. «Там все ще холодно, вітряно, панує лід і сніг. Просто є кисень. На щастя, команда просвердлила страхову лінію в горі». Камеру підвісили на дротяній стрілі для зйомки цієї сцени. «Ти будуєш власну драбину, бо перед тобою стіна льоду», – додає Гіддлстон. «Ти мусиш буквально вирубувати сходинки. Це справжня головоломка для мозку, адже місця для рук стають місцями для ніг, а Тенцінг тримає мотузку». У той день, як згадують актори, сонце почало сідати, а вітер посилився, ніби здуваючи все з долини. Фунтсока та Гіддлстона, коли той вибрався з розколини, обсипало снігом. Коли вони сміються в сцені, це справжній сміх. «Це був наш щасливий день», – каже Фунтсок, говорячи про автентичність. Хоча фільм зосереджується на технічних аспектах, він більше розповідає про напругу між командами альпіністів і обслуговування, про їхні різні стосунки з горами, які зрештою їх об’єднують. «На цій горі утворилися справжні зв’язки», – каже Підом. «Полковник Джон Гант залишався добрим другом Тенцінга до кінця їхніх днів. Підкорення цієї надзвичайної вершини, першого сходження, яке, як тоді ніхто не знав, було фізично можливим, стало таким значущим моментом історії, бо воно символізувало щось більше. Це свідчення лідерства Ганта, адже все могло розвалитися – були суперечки щодо того, хто першим досяг вершини, і я знаю, що Тенцінг був вдячний за те, як він це врегулював».
Дженніфер Підом та Ґенден Фунтсок на базовому таборі знімальної групи в Мустанґу
Долина Кхумбу, Непал Долина Кхумбу в Непалі, батьківщина народу шерпів, де Тенцінг зустрів свою дружину Даву – жінку, яка значною мірою надихнула його духовний шлях до сходження – відіграла важливу роль, навіть попри те, що команда перенесла зйомки сцен Кхумбу до Мустанґу. «Я відправила Ґендена до долини Кхумбу перед приїздом Тома, щоб він провів 10 днів з Пхурбою Таші, легендарним лідером шерпів, який був зіркою мого документального фільму, і пройшовся тінями Евересту», – розповідає Підом. «Потім, звичайно, Том здійснив цей трек, тож емоційне єднання стало величезною частиною їхньої підготовки – відчути ландшафт, яким насправді ходили Тенцінг та Гілларі». Долина Кхумбу, починаючи з аеропорту Лукла, є єдиним шляхом до Евересту: «Ви ділите стежку з ослами та яками», – каже Фунтсок, який вперше зустрівся з Гіддлстоном в аеропорту Лукла [Тенцінг-Гілларі]. Гіддлстон додає: «Тиждень ми ділилися думками та ідеями на тлі цього захопливого пейзажу. Приблизно через чотири дні ми побачили Богиню [Еверест] на горизонті. Гімалайські піки заввишки понад 8000 метрів, які важко осягнути розумом». Фунтсок та Гіддлстон жили в чайних будиночках під час свого шестиденного треку з аеропорту Лукла до табору Евересту. «Ми були з двома чудовими шерпами, один з яких підкорив Еверест 21 раз», – розповідає Гіддлстон. Як вони згадують, оскільки акліматизація на такій висоті вимагає часу, вони не піднімалися більше ніж на 500 метрів на день. «Інакше ви ризикуєте набряком мозку або наповненням легенів рідиною через екстремальну нестачу кисню».
Том Гіддлстон та Ґенден Фунтсок на горі Кук
Тренування «Я відточував техніку сходження в розколинах», – розповідає Фунтсок. «Як актор, ти віддаєш свою енергію персонажу. Це твій обов’язок». Фунтсок та Гіддлстон поглинали кожну письмову розповідь Тенцінга, Гілларі, Ганта та інших альпіністів. «Я вивчав експедицію здалеку, з інтелектуальної точки зору. Потім прийшов час підготувати тіло та розум, щоб ступити на місце Гілларі, який на той час був на піку своєї спортивної форми», – каже Том. «Я ніколи раніше не був на таких висотах, і підготовка – це базова фізична форма». Вона включала біг, силові тренування та вправи на спритність. «Ти можеш контролювати себе, але не гору», – зауважує Ґенден. «Я хотів бути готовим до всього, що попросить Дженніфер». Під керівництвом досвідченої команди з безпеки в горах, вони практикували намотування мотузки, вирубування кроків у крижаних стінах, освоєння тирольського траверсу. Вони спали в пухових куртках, а Фунтсок часто перевіряв стан Гіддлстона. «Я хвилювався за нього», – жартує Фунтсок. «Він же з низин! Але він чудово впорався».
Дженніфер Підом та Ґенден Фунтсок у Катманду
Привабливість гори «Для Тенцінга підхід до гори випливає з почуття вдячності», – каже Фунтсок. «Планета дає нам так багато. У культурі шерпів ти підходиш до гори з повагою. У фільмі Тенцінг каже Гілларі, що їм потрібен дозвіл від Богині, аби досягти вершини». Чи стало це переосмислення ключем до успіху дуету? «Гілларі був глибоко мислячою людиною і відкритим до мудрості Тенцінга щодо іншого підходу до гори», – каже Гіддлстон. «Це було не просто завоювання, а радше духовний акт». Люди підкорюють гори, аби знайти себе та випробувати межі, розмірковують актори. «Вони піднімаються, аби глибше зрозуміти досвід життя. Люди шукають величі. У дикій природі ви відчуваєте свою незначущість», – говорить Гіддлстон. «Людське життя в масштабах такої природної величі наповнює вас привілеєм бути живим. Привілеєм переживати ці середовища і повертатися до свого рукотворного життя з глибшим розумінням. У цьому є щось від втрати его – це майже найчесніша версія тебе як людської істоти. Душа, яка просто населяє тіло, переживає благоговіння». «Тенцінг каже Гілларі: „Ми – кров. Гори – це кістки“», – додає Фунтсок. «Ми не там, щоб підкорити гору. Ми там, аби бути прийнятими нею». Для Підом цей фільм також про реалізацію мрій, попри всі перешкоди. «Багато хто знає, що таке відчувати недооціненість, а Тенцінг був саме такою людиною», – каже вона. «Так само, як і Гілларі. Еверест став символом досягнень та подолання перешкод, але я сподіваюся, що глядачі зрозуміють: вам не обов’язково підкорювати щось, аби досягти успіху. Підхід до природи зі смиренням і шаною – це прекрасний життєвий шлях. Героєм можна бути інакше». Фільм «Тенцінг» виходить у вибраних кінотеатрах 9 жовтня та буде доступний на Apple TV 16 жовтня.
Подробиці можна знайти на сайті: www.cntraveler.com