Нова книга, присвячена найкращим місцям для болдерингу на острові – скелелазіння без мотузок та страховки – запрошує мандрівників відкрити для себе цей вид активного відпочинку.
Півострів Акамас на західному узбережжі Кіпру – це дикий, незайманий простір скель, чагарників та сонця. Викривлені вітром стовбури ялівцю та дикої оливи нависають над мерехтливим Середземним морем, а густі зарості орегано, шавлії, лаванди та розмарину наповнюють повітря своїми ароматами. Тишу порушує лише пташиний спів. Але найвизначнішими в цьому суворому ландшафті є скелі: величні, порослі виступами валуни, що виринають із землі, народжені тектонічною колізією континентів близько 180 мільйонів років тому.
Вітряний, скелястий ландшафт Кіпру робить його ідеальним місцем для болдерингу.
Хоча ця мальовничо захоплююча частина острова знаходиться зовсім поруч із курортами Кіпру, вона тривалий час залишалася поза увагою більшості мандрівників. Проте, останнім часом вона тихо здобуває репутацію одного з останніх справді незайманих ландшафтів Європи для болдерингу серед тих, хто знає. Тепер новий “Кіпрський гід з болдерингу” офіційно представляє болдеринг на Кіпрі поціновувачам пригод на свіжому повітрі та запрошує їх долучитися до цієї захопливої мандрівки.
«Ми кличемо всіх скелелазів світу: приїжджайте, відкрийте для себе Кіпр!» – говорить Деметріс Папакірьякоу, автор нової книги та один із провідних діячів острівної сцени болдерингу. «Це не типове місце для подорожей».
На відміну від відомих центрів болдерингу, таких як Фонтенбло у Франції, Альбаррасін в Іспанії, а також Тічино та Меджик Вуд у Швейцарії, Кіпр, додає він, «пропонує більш суворий та спокійний досвід, подібний до того, яким були ці місця багато років тому, до того, як вони були розвинені та стали широко відомі у світі скелелазіння».
Болдеринг також є ідеальним видом спорту на свіжому повітрі для мандрівників, адже вимагає мінімального спорядження.
З багатьох причин Кіпр є чудовим напрямком для болдерингу. Його розташування далеко на сході Середземномор’я, ближче до Африки та Близького Сходу, ніж до материкової Європи, забезпечує тепло цілий рік. «Коли Північна Європа потерпає від дощів та холоду, Кіпр перебуває у розквіті сезону», – стверджує Папакірьякоу. На відміну від інших європейських країн, де болдеринг популярний десятиліттями, острів також дає можливість як місцевим жителям, так і відвідувачам відчути дух відкриття – і навіть шанс для найвідважніших самостійно розв’язати та назвати нові «болдер-проблеми», як називають маршрути на скелі.
«Коли сюди приїжджають скелелази з-за кордону, вони стають частиною початку чогось нового», – каже Сільвіо Русміго, професійний фотограф на Кіпрі, який вже кілька років документує цю сцену, і чиї знімки опубліковані в новому гіді. «У світі небагато місць, де таке можливо».
Самотній турист йде уздовж скелястого хребта Кіпру, коли небо забарвлюється в пурпуровий колір під час сутінок.
Краса болдерингу полягає в його простоті. Мета – «дістатися верхівки» скелі, зазвичай заввишки від 10 до 33 футів. На відміну від скелелазіння, тут немає мотузок, страховок чи опор. Все, що потрібно, – це відповідне взуття, м’яка подушка біля основи для пом’якшення можливих падінь та гостра концентрація на завданні. «Це ближче до первісного інстинкту», – каже Папакірьякоу. Вільний від надмірного спорядження, це також ідеальний вид спорту для мандрівників.
Папакірьякоу, інженер-програміст із Нікосії, столиці острова, захопився болдерингом під час самостійної подорожі автомобілем-кемпером Каліфорнією та Аризоною. «Болдеринг було легко практикувати самому і це був спосіб знайомитися з людьми в дорозі», – розповідає він. Повернувшись додому, він хотів продовжити своє захоплення. Однак, на його здивування, він виявив, що хоча на Кіпрі існувала активна спільнота скелелазів, болдерингу як такого не було. Це було не через відсутність скель – на півострові Акамас є сотні, якщо не тисячі пісковикових валунів – а просто тому, що ніхто не займався його розвитком. «Навіть хоча валуни були просто перед очима, люди зосереджувалися лише на скельних стінах», – каже Папакірьякоу.
Мандрівники, що займаються болдерингом на Кіпрі, з подушками для падінь на спинах.
Папакірьякоу разом із Христосом Софоклеусом – ще одним ентузіастом болдерингу на Кіпрі, якому Папакірьякоу написав електронного листа, побачивши його на YouTube – почали проводити свої вихідні, досліджуючи нові маршрути (специфічний шлях, яким скелелаз піднімається на валун) та залучаючи інших до спільної справи. «У нас було бачення – спробувати запустити сцену болдерингу на Кіпрі», – говорить Папакірьякоу. Разом із зростаючою групою ентузіастів вони дали скелям та їхнім конкретним маршрутам назви, такі як «Pulp Friction», «Shadow of Doubt», «The Artist» та «Do you even lift bro», а також документували свій прогрес у документі Word, яким ділилися з усіма зацікавленими через сторінку на Facebook та обліковий запис в Instagram. У 2022 році вони почали організовувати щорічний весняний фестиваль болдерингу.
Рік за роком спільнота зростала, залучаючи не лише місцевих жителів та експатів, а й туристів. «Існує стільки захоплення, спільного досвіду і жодних его – все крутиться навколо спорту», – каже Русміго. Учасники варіюються від підлітків до старших людей, від одинаків до груп друзів, а також включають сім’ї з дітьми. Новий гід, який Папакірьякоу видав самостійно, має на меті зробити цю сцену якомога доступнішою. Він надає скелелазам «усю інформацію та основи для старту», – каже Папакірьякоу, включаючи GPS-координати та ілюстровані путівники приблизно до 700 маршрутів на близько 100 валунах, які класифіковані за складністю на основі консенсусу спільноти. Папакірьякоу передбачає, що майбутні видання книги можуть містити до 2000 болдер-проблем.
«Всі ці види спорту на свіжому повітрі мають у собі рішення для природи», – каже фотограф Сільвіо Русміго. «У довгостроковій перспективі вони можуть мати величезний позитивний вплив на Кіпр».
Книга також виходить за межі болдерингу, пропонуючи розповіді про природну та культурну історію півострова Акамас, а також висвітлюючи інші заняття в цьому районі – від місцевих ресторанів, захованих у крихітних селах, до прилеглих пляжів, вільних від натовпів. Ця інформація призначена для мандрівників, яких все більше приваблює Кіпр завдяки болдерингу, але які часто планують довші подорожі, щоб відчути більше того, що може запропонувати острів.
Де поїсти, пожити та розважитись на Кіпрі: мандрівка у минуле Середземноморського острова
У всьому культурному та кулінарному – минуле зустрічається з сьогоденням на цьому знаковому острові у східному Середземномор’ї.
Папакірьякоу та інші сподіваються, що болдеринг стимулюватиме розвиток інших форм сталого туризму в цьому районі, таких як гірський велосипед, піші прогулянки та спостереження за птахами. Кіпр наразі переживає широку хвилю розвитку, з появою курортів, казино та полів для гольфу. Але приплив скелелазів та інших туристів, орієнтованих на природу, може допомогти зберегти півострів Акамас. «Всі ці види спорту на свіжому повітрі мають у собі рішення для природи», – каже Русміго. «У довгостроковій перспективі вони можуть мати величезний позитивний вплив на Кіпр».
Примітка редакції: Кіпр є членом Європейського Союзу і не був ціллю військових ударів, незважаючи на його відносну близькість до триваючого конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. Автор цього матеріалу повернувся з Кіпру 30 травня.
За матеріалами: www.cntraveler.com