
Гаррієт Мена Хілл: На Бетонних Рештках Лондонського Естейту Ейлсбері Зберігається Дух Спільноти
Збудований у 1960-х та 1970-х роках, естейт Ейлсбері — це грандіозний комплекс соціального житла на південному сході Лондона, де свого часу мешкало 11 000 осіб. Як і багато подібних проєктів, Ейлсбері протягом свого існування потерпав від насильства та вандалізму. У 2005 році місцева влада прийняла рішення про поетапний знос та реконструкцію, а не про відновлення існуючих будівель.
Гаррієт Мена Хілл, яка живе та працює на південному сході Лондона майже чотири десятиліття, була знайома з цим районом. Однак по-справжньому вона заглибилася в проєкт лише у 2018 році, коли її запросили провести літню програму для молоді. Вона створювала великі портрети з вовни, змішуючи пофарбоване волокно, щоб передати лінії вікон, вигини електричних дротів і навіть імітувати графіті на зовнішніх стінах.

Текстильні роботи, що склали серію «М’який бетон», перетворюють переважно сіре середовище каменю та сталі на м’яке волокно. Сама мисткиня зазначає, що це було «переосмислення того, як сприймається естейт. Історично в медіа його часто зображували як місце насильства та загрози, як осередок безнадії».
Натомість «М’який бетон» «представляє естейт як місце життя та спільноти. Здалеку портрети виглядають як фотографії чи реалістичні картини, але при ближчому розгляді стає очевидним, що матеріал — це вовна, вручну змішана для тонких колірних переходів, які передають дрібні, жваві деталі побутового життя», — додає художниця.
Хілл глибоко цікавить, як спільноти та об’єкти, з якими вони взаємодіють, стають сховищами колективної пам’яті. Тому, коли у 2020 році розпочався знос естейту, вона почала збирати фрагменти бетону з будівельного майданчика. «Це була пряма реакція на ситуацію мешканців, які були змушені залишатися вдома, поки зносили сусідні блоки, будинки їхніх колишніх сусідів, протягом локдауну, попри загальні обмеження», — розповідає вона Colossal.
Ще до руйнування деякі мешканці виступали за реконструкцію замість знесення, сподіваючись зберегти спільноту та домівки, які вони збудували. У 2023 році в інтерв’ю BBC давня мешканка Айсен Денніс з гіркотою згадувала, як її змусили залишити естейт після 30 років проживання. Міська адміністрація знайшла їй нове житло в центрі Лондона, але це було вже не те. «Рада надала мені все, про що я просила. Це високий поверх. Багато світла. Я бачу парк, — розповіла Денніс. — Але це не мій дім».

Своїми камерними полотнами Хілл передає атмосферу коридорів та віконних прорізів, вирваних із ширшого контексту. Шорсткі краї бетону обрамляють переважно побутові сцени. Частина цієї серії, що продовжується, під назвою «Фрагменти Ейлсбері», фіксує занедбану інфраструктуру будівель, що залишалися стояти під час поетапної реконструкції.
Незважаючи на те, що регенерація району розпочалася у 2013 році, вона виконана менш ніж наполовину. На сьогодні Хілл створила понад 150 картин. Поки триває знесення, вона поповнює свою постійно зростаючу колекцію бетонних уламків. «Я живу з невиписаними шматками місяцями, а іноді й роками, пізнаючи їхню форму, перш ніж почати працювати», — каже художниця, зазначаючи, що доки стоять будівлі, вона продовжуватиме писати ці невеликі данини спільноті, яка колись мешкала в їхніх стінах.
Виставки Хілл заплановані в Лондоні та по всій Великій Британії протягом 2027 року. Слідкуйте за її творчістю в Instagram.








Чи мають значення для вас подібні історії та митці? Станьте членом Colossal просто зараз і підтримайте незалежну мистецьку журналістику.
- Приховати рекламу
- Зберегти улюблені статті
- Отримати 15% знижку в магазині Colossal Shop
- Отримувати ексклюзивну розсилку для членів
- Спрямувати 1% на мистецькі приладдя для шкіл
Приєднуйтесь до нас сьогодні!
$7/місяць $75/рік Дослідіть варіанти членства Наступна стаття
Пов’язані теги
волоконне мистецтво Гаррієт Мена Хілл картини скульптура вовна
Пов’язані статті
-
Яскрава коралова екосистема з тисяч в’язаних гачком скульптур, що протистоять кліматичній кризі -
В’язані гачком шинки та фени від Тревора Сміта викликають спогади про побут середини століття -
Волокнисті коралові гобелени Ванесси Баррагао розкривають делікатність морських екосистем -
Вишукані випічки, відтворені з вовни, в’язаної гачком, від Кейт Дженкінс -
Анатомічні форми, що виникають із блискавок, стьобаної тканини та повсті Елоді Антуанет -
Зануртеся у світ яскравих повстяних голожаберних молюсків від Wool Creature Lab
Популярне
-
Три художники та двоє письменників про вплив художниці-сюрреалістки Ремедіос Варо -
«Історія бетону» Джона Вілсона — це будь-що, але не буденно -
Червоні місяці та блискавки освітлюють незвичайні пейзажі Сари Лі -
Гаррієт Мена Хілл: На Бетонних Рештках Лондонського Естейту Ейлсбері Зберігається Дух Спільноти -
Фантастичні рослини розквітають на цифрових ілюстраціях Техьонга Марії Джеона -
Мікроскопічні світи оживають у конкурсі Nikon Small World in Motion -
Різноманітна та драматична поведінка — переможці конкурсу Bird Photographer of the Year 2026 -
Класичні музиканти інтерпретують кадри космонавтів про планету для Earth Music Theater
