Поняття «шлюбний договір» діє у російському законодавстві майже 15 років. Вперше про можливість укладання майнового договору між подружжям було згадано у Цивільному кодексі РФ від 1994 року. А в редакції Сімейного кодексу від 1996 року шлюбному договору вже присвячено окрему главу.
Однак охочих укладати шлюбні договори в Росії, як і раніше, небагато. Якщо в Європі подібні контракти складають понад 70% подружніх пар, то ми маємо приблизно 4%. Та й із них більшість — ті, хто зібрався розлучатися і не хоче «заморочуватися» судовими процесами щодо розподілу майна (шлюбний договір може бути укладений у будь-який момент шлюбу, хоч за кілька днів до розлучення).
Чому так? Відповідь очевидна: російські люди звикли вважати, що кохання та розмови про гроші несумісні. Здається майже непристойним напередодні весілля обговорювати матеріальні аспекти сімейного життя. Та й через кілька років шлюбу — не дай боже, один із подружжя заговорить про укладання контракту! Друга половинка відразу почне його підозрювати в тому, що він зібрався розлучатися, а тому заздалегідь готує собі «запасний аеродром».
Погляньмо на ситуацію по-іншому.
Здатність дорослих людей відкрито обговорювати фінансові та інші майнові питання говорить про їхню зрілість, чесність та довіру один до одного, про прагнення вирішувати проблеми законно та з урахуванням думки партнера.
А ось невміння чи небажання стосуватися цих тем — якраз поганий знак. Це може говорити як про деяку інфантильність людини, так і про те, що вона взагалі нічого не планує далі за сьогоднішній день. І, до речі, саме в цьому випадку варто засумніватись у суто людській надійності партнера.
Чому не хоче обговорити, кому яка частка у майні належить? Може, при розлученні сподівається «відтяпати» собі те, що йому й належати не повинно? Не вірите, що таке можливе? Ну, при розлученнях ще й не такі пристрасті киплять, а люди часом постають у такому світлі, що й очікувати не можна було.
Зрештою, давайте зізнаємося чесно: для сучасної людини більше за один шлюб протягом життя — норма. Статися може всяке. Так вже краще укласти шлюбний договір з партнером і прожити з ним довгі роки (ні, не через контракт, а через кохання!), ніж не укласти, а потім залишитися ні з чим. Здатність дорослих людей відкрито обговорювати фінансові та майнові питання говорить про їхню зрілість
Загалом, у деяких ситуаціях чоловіки та дружини в обов'язковому порядку прописують свої майнові права, і нікого це не бентежить і не ображає. Так, купуючи квартиру, ви документально фіксуєте – кому яка частка належить: вам, дружину, кожному з дітей. Частки при цьому можуть виділятися виходячи з різних факторів: залежно від вкладених кожним чоловіком грошей або від того, якою площею були старі квартири, продані заради купівлі нової. А можливо, один із членів родини взагалі залишиться без частки у цій новій квартирі. І нічого страшного в подібному розрахунку ніхто не бачить.
Так ось, шлюбний договір — по суті, те саме, тільки стосовно всього майна.
Більше того, шлюбний договір не лише регулює «де чиє» — він, якщо до справи підійти з розумом, допоможе сім'ї у підвищенні її добробуту. А ще захистить сім'ю від багатьох неприємних та небезпечних моментів.
Ось, наприклад, історія одного молодика, назвемо його Дмитро. Він, як то кажуть, завидний наречений. Незважаючи на молодість (йому лише 25), дуже добре заробляє і може відкладати досить великі суми. За порівняно короткий термін Дмитро лише за рахунок своєї зарплати зумів нагромадити близько мільйона рублів. За допомогою батька купив квартиру в будинку, що будується — він ось-ось буде зданий. Але квартира з чорновим оздобленням, і практично всі свої заощадження Дмитру доведеться віддати за ремонт, а значить він залишиться без накопичень і все доведеться починати з нуля.
Адже хлопець навесні збирається одружитися, і сім'ю треба буде забезпечувати. Ось він і шукає відповідь на запитання: як краще розпорядитися нерухомістю, щоб вона приносила дохід, а не лише витрати? Здати квартиру в оренду, продати, закласти, а на отримані гроші купити ще одну?
До речі, Дмитро вже намагався взяти іпотеку, але, незважаючи на чисту кредитну історію, у чотирьох банках отримав відмову. Важко сказати, в чому тут справа: можливо, в його молодості, а може, в тому, що зарплата в нього хоч і хороша, але «проектна», тобто відрядна, а не за принципом «п'ятого та двадцятого». По поради та роз'яснення подібних ситуацій, звичайно, краще звертатися до експертів.
Що цікаво, дуже різне ставлення до укладання між майбутнім подружжям шлюбного договору. Дмитро, наприклад, про це й чути не хотів. Але чому? Адже це, крім іншого, допомогло б вирішити і фінансово-житлову проблему молодої сім'ї. У шлюбний договір можна вносити будь-які пункти, пов'язані з майновими аспектами, якщо вони не суперечать закону.
Контракт можна скласти таким чином, що чоловік і дружина — незалежні один від одного власники великих активів. Це підвищить їхні шанси отримання кредитів (зокрема іпотечних), причому тоді, коли вони виступатимуть созаемщиками. А якщо нерухомість вони розглядають не лише як дах над головою, а й як інструмент для отримання доходу, чоловікові та дружині — власникам окремих активів — є сенс, як у шахах, діяти по черзі: то «працюють» позики та об'єкти одного чоловіка, то іншого ланцюжка.
Ну і про деякі драматичні моменти. Життя може по-різному обернутися. І якщо в одного з подружжя утворилися великі борги або він визнаний банкрутом, ніякі стягнення, зрозуміло, неможливо знайти звернення на власність другого чоловіка. Тобто якщо шлюбний контракт було складено правильно, навіть у найважчій ситуації життя сім'ї не зміниться. Або принаймні втрати будуть зведені до мінімуму.
Отже шлюбний контракт — це аж ніяк не спосіб «з'ясувати стосунки» (у найгіршому значенні цього слова), або шантажувати партнера, або «урвати» більше при розлученні. Це інструмент захисту та забезпечення стабільності сім'ї. І, звичайно, кожного з подружжя окремо.
Дмитро зізнався, що ніколи не намагався оцінювати можливість укладання шлюбного договору з такої точки зору та боявся навіть заговорити зі своєю нареченою на цю тему. Коли ж настає розуміння важливості подібних спільних рішень, потрібні слова обов'язково знайдуться.
