Епоха вісімдесятих, оповита яскравими барвами та сміливими акцентами, лишила по собі не лише незабутні музичні хіти, але й характерні риси в дизайні інтер’єру. Хоча нинішні декоратори часом черпають натхнення з палітри тих років, деякі елементи, що колись символізували розкіш та затишок, сьогодні викликають радше подив, аніж захоплення.
Існує один тренд, який, попри свою колишню популярність, сьогодні викликає у дизайнерів бажання залишити його навіки в минулому. Колись він уособлював теплоту та комфорт, але нині сприймається як радше недоцільне рішення, що потребує особливої уваги.
Килимове покриття від стіни до стіни: Дизайнери радять забути
“Сподіваюся, ми всі засвоїли урок стосовно килимових покриттів від стіни до стіни, і цей тренд більше не повернеться”, – говорить Керолін Файф Бівер, провідна дизайнерка та співзасновниця Foundry-House. “Таке покриття легко зіпсувати, воно вбирає запахи і бруд, і очистити його до кінця майже неможливо”.
Пані Бівер наголошує на важливості можливості частого очищення будь-якого покриття для підлоги.
“Килими від стіни до стіни просто не призначені для цього”, – зазначає вона.
Карен Ро, провідна дизайнерка Mackenzie Collier Interiors, додає, що існують численні способи пом’якшити простір або приховати недоліки підлоги, не вдаючись до тотального килимового покриття.
“Комфорт не мусить означати килим скрізь”, – стверджує вона. “Сьогодні ми маємо розкішні килими, які можна майстерно комбінувати… вони виділяють зони та додають простору м’якості, не жертвуючи чистотою”.
Інші тренди 80-х, які дизайнери просять не повертати
Килимове покриття від стіни до стіни – це категоричне “ні”, але воно не єдиний елемент дизайну, що надто віддає 80-ми.
“Дизайн найефектніший, коли він виглядає багатошаровим та живим, а не прив’язаним до певного моменту часу”, – ділиться думкою Морріс.
Нижче дизайнери розкривають інші тенденції, що колись могли здаватися зухвалими та актуальними, але сьогодні виглядають недоречно.
“Спільним для цих трендів була їхня гучність та буквальність, тоді як сучасні інтер’єри надають перевагу стриманості та довговічності”, – зауважує дизайнерка Трейсі Морріс.
Стриманість тут – ключове слово, адже нинішні майстри дизайну із задоволенням використовують деякі з цих елементів як дрібні акценти у сучасних просторах.
Величезні дзеркальні поверхні
Хоча одні дзеркальні двері шафи є практичним рішенням, ціла дзеркальна стіна може швидко перетворити оселю на імітацію балетної студії.
“Нам не потрібне віддзеркалення скрізь, а надмірне використання дзеркал, особливо на дверцятах шаф, може надати простору вигляду дешевизни, а не вишуканості”, – вважає пані Ро.
Відбивні поверхні можуть додати візуального інтересу, проте дизайнери зазначають, що надто багато таких “жорстких” елементів порушують баланс простору, роблячи його холодним та клінічним.
“У будь-якому дизайні важливо поєднувати м’які та тверді матеріали для досягнення гармонії”, – пояснює пані Бівер.
Натомість, спробуйте додати один хромований світильник або вазу – це створить більш актуальний образ, що пасуватиме до 2026 року.
Скляні блоки: не скрізь і не завжди
Деталі зі скляних блоків переживали короткочасне відродження у 2025 році, проте дизайнери застерігають від надмірного захоплення.
“Дзеркальні стіни та скляні блоки часто виглядають застарілими та візуально хаотичними”, – зазначає пані Морріс.
Популярність скляних блоків у 80-х пояснювалася їхньою здатністю пропускати світло, зберігаючи приватність. Пані Ро визнає, що ці якості їй досі подобаються, але лише за умови обережного та помірного використання.
“Проблема 80-х полягала у надмірності”, – говорить вона. “Скляні блоки найкраще виглядають сьогодні як вишуканий акцент, а не як універсальне рішення для кожної стіни”.
Іншими словами, спробуйте інтегрувати скляноблочний столик у вітальню чи як роздільник простору у студії, але уникайте цілих ванн чи душових кабін із такого матеріалу.
Надмірна відповідність елементів
Ми завжди прагнемо до створення гармонійного простору, і час від часу узгодженість елементів може бути доречною. Однак, тренд 80-х, що полягав у повній відповідності всіх деталей інтер’єру, є тим, чого дизайнери сподіваються більше не побачити.
“Коли все відповідає одне одному, залишається мало простору для розповіді історії чи індивідуальності, і дім стає схожим на виставковий зал, а не на живий простір”, – зазначає пані Ро.
Меблі – не єдина сфера, що піддавалася концепції надмірної відповідності, вважає пані Бівер.
“У 1980-х, безперечно, були улюблені оздоблювальні матеріали для фурнітури, як-от полірований хром, лаковані поверхні, люцит, золото тощо”, – пригадує пані Бівер. “Здавалося, їх використовували по всьому простору, створюючи ефект надто узгодженої вітрини меблевого магазину, що виглядає однобоко та безперсонально”.
За даними порталу: www.thespruce.com