Викладатись на 100% цілодобово? Ні, дякую.
Скрізь, куди не глянь, мене спонукають до бездоганної оптимізації. Якщо прагну набрати м’язову масу, мушу “протеїн-максимізуватись”; якщо ж бажаю справді збалансованого харчування, то глибоко вдихаю і “клітковинно-максимізуюсь”. Якщо ж маю особливий догляд за шкірою і прагну “перемогти” оточуючих, відповідь – “лукс-максимізація”. І, відверто кажучи, я вже перенаситилась цим до краю.
Куди поділась краса часткового, не надто старанного виконання справ?
Дивіться, я б не назвала себе лінивою. Я живу за списками справ і завдань. Я – створіння звичок і знаходжу справжню насолоду у своєму багатоетапному вечірньому ритуалі (якщо не нанесу крем для рук безпосередньо перед сном, то й глибокого сну не досягну). Якщо я не тренуюсь п’ять днів на тиждень, почуваюся дикою.
Сам факт того, що я продовжую рухатись вперед, заслуговує на похвалу.
Але водночас я – майстер зволікань. Самопроголошений прокрастинатор. Відкладаю прання, доки не залишаться лише останні пари незручних джинсів. Мені траплялося витирати кожну поверхню у квартирі серветками, бо просто не хотілося йти до крамниці по рулон паперових рушників. Єдине, що я “максимізувала” минулої зими, найхолоднішої за 11 років у Нью-Йорку, – це власне затишок. Я, по суті, три місяці грала роль Дідуся Джо з “Чарлі та шоколадної фабрики”, коли він відмовлявся вставати з ліжка.
Як Тельцю, мені властива нетерплячість. Якщо щось – нова добавка чи бренд грецького йогурту з високим вмістом білка – не покращує моє життя одразу, я швидко втрачаю до цього інтерес. Вже наступного ранку після нанесення нової сироватки на брови, я очікую побачити свіже волосся, якого точно не було вісім годин тому. Земля буде поглинута Сонцем за 7,5 мільярдів років, а я маю чекати кілька тижнів, доки мій колаген нарешті почне діяти? Ну, звісно.
Звісно, продуктивність – це чудово! Але коли я починаю вірити, що мушу щоденно докладати зусиль, аби виправити якийсь аспект свого життя, який, ймовірно, і не є таким поганим, я входжу в спіраль. Я роблю все, що в моїх силах, і ця планка змінюється щодня, але сам факт того, що я продовжую рухатись вперед, заслуговує на похвалу.
Ось чому “часткове виконання” – це шлях до свободи. Якщо ваша LED-маска для обличчя не робить вашу шкіру м’якою та сяючою після кількох застосувань, нехай припадає пилом на полиці. Ваш секрет у безпеці зі мною. (Моя маска червоного світла стоїть у кошику, не заряджена, вже, мабуть, шість тижнів.)
Звільніться від необхідності “все або нічого”. Чи справді ви хочете бути тим другом, хто не скуштує млинці на бранчі, бо це не вписується у ваші “протеїн-максимізаційні” цілі? Чи будете ви справді картати себе за те, що заснули з макіяжем після веселої вечірки, бо це руйнує ваш “лукс-максимізаційний” ритуал?
Єдиний “Макс”, на якого я готова витрачати час, – це Макс Ґрінфілд, коли він знову прикрасить наші теле екрани в четвертому сезоні “Білого лотоса”. А коли він нарешті стане доступним для перегляду? Я навіть не буду дивитись його марафоном. Ймовірно, я його теж буду дивитись “по-частковому”.
Подробиці можна знайти на сайті: www.bustle.com