Мами та тата, які плескають своїх дітей по попі, вважають, що це дієвий метод виховання їхнього чада. Однак, безліч досліджень, проведених за останні кілька десятиліть, показали: шмагання і шльопки викликають поведінкові проблем у дитини.
Результати наукових праць показують: якщо батьки шльопають дітей чи порятують, це негативно впливає на психіку малюків. При чому така дія може бути як короткочасною, так і проявитися в пізніший період.
Плескати дітей по попі чи ні
Але чи є спосіб переконати таких мам та тат не шльопати дітей? Цим питанням став Джордж Холден — дитячий психолог, професор кафедри психології, який виступає за використання гуманної альтернативи тілесним покаранням.
«Батьки шльопають дитину з добрих спонукань. Вони вважають, що прочуханка і ляпанці сприятимуть хорошій поведінці. Мами та тата зовсім не мають наміру завдати шкоди дитині. Але наукові дослідження дають нам дедалі більше доказів, що від шмагання та шльопанів буває лише шкода», — пояснює Джордж Холден, провідний автор дослідження, яке було опубліковано в науковому виданні Child Abuse & Neglect.
Джордж Холден припустив: мами і тата напевно перестануть пороти дітей, коли дізнаються про всі ці дослідження, точніше про те, який негативний ефект надають ляпанці та прочуханки.
«Ми можемо навчити людей не використовувати тілесні покарання, і ми знайшли спосіб, за допомогою якого можна дуже швидко змінити ставлення до цього мам та тат», — зазначає експерт Холден, професор у СМУ кафедри психології, якою проводиться широке дослідження результатів прочуханки.
Чи можна пороти дітей, батьки дізнаються від бабусь та дідусів
Результати наукової роботи Холдена показали: більшість батьків вважають, що за допомогою порки та ляпанців вони можуть змусити свою дитину поважати батьків. І ця віра набагато сильніше впливає на поведінку мам та тат, ніж їхній гнів. І тут уже не важливо наскільки серйозним є провина дитини чи те, чи навмисно вона погано поводиться.
Крім того, батьки формують свою думку ще й на основі рекомендацій інших людей, яким вони довіряють. Це насамперед бабуся та дідусь, педіатри, вчителі, і навіть релігійні лідери.
Чи можна шльопати дітей — думка батьків змінюється
Вчені провели 2 експерименти, у першому з яких брали участь 118 студентів, які ще не встигли стати батьками. Їх розділили на 2 групи: члени першої активно обробляли інформацію про вплив прочуханки на дитячу психіку. Інша група просто читала цю інформацію.
У кількох пропозиціях було описано зв’язок між ляпанцями та проблемною поведінкою дитини, у тому числі фізичною агресією.
Другий експеримент був повторенням першого. Однак у ньому брали участь не студенти, а мами та тата. Після прочитання наукових даних про взаємозв’язок ляпанців і шмагання і психічних проблем дитини, 46,7 відсотків батьків змінили своє ставлення до штурмування-порки- вони перестали схвалювати подібні методи виховання.