В результаті вивчення дорослих здорових людей виявлено, що всі вони, за рідкісним винятком, любили і любили. І на момент дослідження їх все ще можна було охарактеризувати як коханих та люблячих людей.
Надійність висновків із цих спостережень і досліджень настільки очевидна, що кохання можна розглядати як один із найважливіших критеріїв здоров'я людини. Особливо це важливо для дітей. Для дитини любов батьків – не просто сприятливий фактор, вона життєво необхідна. Оточуючи дитину атмосферою любові, доброти, ласки та свободи вибору, ми даємо йому можливість задовольнити свої потреби у коханні, безпеці та повазі. При цьому, звичайно, дитина повинна мати можливість освоїти допустимі межі волі у спілкуванні з іншими людьми.
Без кохання дитина не може стати повноцінною, гармонійною особистістю. Ось чому батьківське кохання цінне як для дітей, так і для їхніх батьків. Адже досвід дитини, отриманий нею у спілкуванні зі своїми батьками, послужить фундаментом всього її подальшого життя. Тому найважливіше і чудове, що можуть зробити батьки – створити і підтримувати в сім'ї клімат, в якому дитина могла б виразно відчути себе коханою найближчими в його житті людьми, дати дитині таку кількість любові та емоційної підтримки, якої згодом має вистачити на те, щоб рости та розвиватися самостійно. І дитячі лікарі (педіатри), і фахівці-психологи в один голос говорять про те, що найбільша частина хвороб дітей та підлітків, а потім і дорослих виникає через незадоволені душевні потреби.
Весь всесвіт для маленької дитини – це його сім'я. І життя він осягає спочатку з прикладу своєї сім'ї. Завдання батьків – зробити так, щоб сприйняття дитиною світу, в міру її дорослішання, було по можливості повним, багатим, неспотвореним та різноманітним. Щоб дитина виросла здоровою як фізично, так і психічно, а, ставши дорослою, могла самостійно вести здоровий і успішний спосіб життя, її батькам і близьким людям необхідно запам'ятати і твердо виконувати кілька правил.
Сприймати дитину треба такою, якою вона є, а не такою, якою хочеться її бачити. Поважати бажання дитини самостійно вивчати навколишній світ і допомагати їй у цьому. Висловлювати розуміння та підтримку, коли дитина потребує їх. Бути прикладом для дитини у всьому, відкрито висловлювати їй власні позитивні почуття. Чітко визначити і прямо сказати дитині, чого їй робити не можна, не вдаючись до насильства. Заохочувати відкритий вираз дитиною своїх почуттів та переживань, визнавати та заохочувати його почуття та потребу в їх розкритті. Допомагати дитині і всіляко заохочувати здорове дослідження навколишнього світу, користуючись словом «так» у 2-3 рази частіше, ніж словом «ні». Не засмучуватись, якщо дитина не хоче скористатися вашою допомогою, а бажає зробити щось самостійно. Визнавати за дитиною самостійну особистість, що має свої погляди, бажання та прагнення, і не намагатися прожити життя за свою дитину.
Бажані та улюблені діти народжуються міцними та здоровими, і в житті їм щастить більше, ніж іншим. Улюблені діти вміють дружити як зі своїми однолітками, і з дорослими людьми. Особливо це знадобиться їм у школі. Шведські вчені виявили, що чим більше школяр подобається своїм одноліткам, тим міцніше у нього здоров'я у майбутньому. Спостереження велися за 14 тис. людина протягом 30 років (1973–2003 рр.).
За популярністю у школі діти були поділені на 5 груп. Спостереження проводили методом опитування. І виявилося, що діти з найнижчим рівнем популярності в 9 разів більше схильні до серцево-судинних захворювань, частіше хворіють на діабет, більш схильні до алкогольної та наркотичної залежності, порушень розумової діяльності. Вони в 4 рази частіше зверталися до медиків зі скаргами на порушення травлення, обміну речовин та гормональні проблеми, у 2 рази частіше страждали на розумові розлади. Відсутність популярності в школі породжує низьку самооцінку, зниження життєвих амбіцій та зменшення очікувань від життя, а також нездоровий спосіб життя – пристрасть до сигарет та алкоголю, у деяких – до наркотичних засобів, що автоматично переводить таких людей у групу ризику.
На жаль, у школах Росії якийсь час тому завдання виховання було виключено. Місце вихователя тут же посіла реклама, що швидко позначилося на фізичному та психічному здоров'ї школярів, особливо підлітків, на успішності їхньої самореалізації як особистостей. Останнім часом функцію виховання начебто повернуто до шкіл, створено відповідні програми, але як подолати очевидні провали у вихованні, соціальну апатію та негативну поведінку підлітків? Тут велика роль сім'ї.
Батьки, бабусі та дідусі! Любіть своїх дітей та онуків, подавайте їм позитивні приклади, і це благотворно позначиться на їхньому майбутньому, особливо – на їхньому здоров'ї!
