Існує така думка, що телевізор у наших не надто габаритних квартирах виконує функції каміна. Вечорами вся родина збирається біля телевізора, щоб побути разом, затишно влаштувавшись на кріслах і диванах, у комфортній обстановці відчути єднання з найближчими людьми.
Безперечно, деяка подібність існує: екран телевізора, як і вогонь, що горить у каміні, найчастіше надає магнетичний вплив на домочадців, притягуючи їх до себе. І біля телевізора, і біля каміна можна з комфортом розташуватися, проте на цьому риси подібності, мабуть, закінчуються. Однак, описана ситуація можлива тільки в тому випадку, якщо в квартирі всього один телевізор або існує традиція збиратися перед блакитним екраном всією сім'єю і дивитися всім разом одну передачу. В даний час дуже невелика кількість сімей обмежується одним телевізором, а при наявному розмаїтті телевізійних каналів і програм дійти згоди і зробити єдиний вибір буває дуже непросто.
Сім'я, що зібралася біля каміна, має можливість спілкуватися, ділитися подіями, що відбулися за день.
Перегляд телевізора в окремих випадках надає можливість спілкування. Швидше, навпаки, якщо програма цікава, то вона цілком і повністю поглинає увагу телеглядачів. Чиєсь бажання поспілкуватися в цей момент з великою ймовірністю буде сприйнято з роздратуванням. Роздратування і навіть агресія породжуються також битвами за пульт телевізора, коли серед охочих дивитися ТБ домочадців немає єдності у виборі програми, що цікавить.
Таким чином, вечір, проведений сім'єю біля каміна, і вечір, проведений сім'єю біля телевізора, схожі виключно зовні і разюче відрізняються внутрішнім наповненням.
Яку користь несе перегляд телевізійних програм для сім'ї в цілому і для дитини окремо?
Іноді можна почути від мами піврічного малюка горде повідомлення: «Мій малюк з цікавістю дивиться рекламу, він усе розуміє!». Розглянемо цю ситуацію з різних боків. Увага дитини привертає яскравий екран телевізора, малюк захоплено белькоче, намагаючись залучити телевізор до діалогу. Мама в цей момент може спокійно зітхнути та зайнятися своїми справами. Начебто всі задоволені. Яке підводне каміння приховує така ситуація? Стомлена домашніми справами мама починає дедалі частіше залишати дитину перед телевізором (тут не розглядаються ситуації, коли телевізор весь день працює у фоновому режимі, створюючи мамі ефект присутності співрозмовника), вважаючи, що це корисно для розвитку дитини, як загальної, так і мовної.
Звичайно, наслідування мови дорослих відіграє важливу роль у оволодінні мовою. Свої перші слова дитина вивчає завдяки наслідуванню та розвиненому слуху. Однак підкріплення мовних умінь є не меншим, а, можливо, і більш значущим процесом для дитини в процесі навчання мови. На дітей, безумовно, впливає реакція оточуючих їх спроби заговорить. Посмішки, ласки та підвищена увага значно прискорює процес навчання мови. Діти з великим бажанням повторюватимуть слова, які допомагають їм досягати бажаного результату. Якщо малюк кличе “ма-ма” і мати відгукується на поклик, або каже “пе” і отримує печиво, він і надалі вживатиме ці слова.
Протягом першого року життя дитина знайомиться не лише зі звуковою стороною мови, а й засвоює найпростіші моделі невербальної, несловесної поведінки. У ході спілкування з батьками дитина вивчається подавати знаки партнерам, дотримуватися черговості реплік у діалозі, використовувати жести та звертати увагу на вираз обличчя співрозмовника. Немовлята багато дізнаються про спілкування під час таких простих ігор, як хованки. Насправді, багато батьків вміють зробити гру зі своєю дитиною приємним способом навчання різним елементам діалогу. У таких ігор батьки створюють дитині умови, сприятливі для раннього засвоєння мови. Те, що увага матері та дитини зосереджена під час гри на тих самих предметах допомагає малюкові вивчати назви предметів та дій з ними.
Рання мова дитини виростає з жестових жестів, за допомогою яких малюк передає повідомлення дорослим. Перші слова дитини соціальні за своєю природою. Дитина говорить з метою вплинути на оточуючих: вона прагне привернути увагу мами, хоче отримати не печиво, а яблуко, або дає зрозуміти, що йому набридло сидіти у ванні. Пізніше, на стадії окремих слів, коли мислення та пам'ять дитини більш розвинені, ті ж категорії слів використовуються ним для вираження власних думок та уявлень.
Таким чином, для оптимального розвитку дитині необхідний діалог, що підкріплює та підтримує його активність та ініціативи у спілкуванні. Як можна розпочати діалог з екраном телевізора? Яку підкріплюючу реакцію може створити телевізор, як підтримає інтерес дитини до слова, як вона навчить дитину спілкуватися?
Ще один важливий момент – перегляд з маленькою дитиною розвиваючих програм та мультфільмів. Якими б чудово не розвивалися програми, якщо малюк дивиться їх на самоті або при мовчазній присутності дорослого, то сприяти розвитку дитини такий перегляд не буде. Також дуже і дуже спірним питанням є вік, з якого має сенс розпочинати перегляд мультфільмів та телепрограм.
Для того, щоб перегляд мультфільмів приносив користь і служив розвитку дитини, необхідно дотримання кількох умов:
• Дивитися мультфільми найкраще, починаючи з віку, коли дитина вже здатна усвідомлювати сюжет фільму, асоціювати себе з героєм, переживати за нього, аналізувати його вчинки, приміряти їх на себе. Як показує практика, освоєння перерахованих навичок відбувається у віці трьох-чотирьох років.
• Важливо дивитися мультфільми разом з дитиною, щоб пізніше мати можливість обговорювати з нею побачене. Запитання для обговорення можуть бути найпростішими: Хто тобі сподобався найбільше? Хто не сподобався? Чому? Як ти гадаєш, чому ведмідь розчавив теремок? Чому зайчик плакав? І т.д. Ці та подібні питання сприятимуть осмисленню побаченого, допоможуть дитині винести уроки, закладені у мультфільм його творцями. Маля отримає можливість дослідити закономірності комунікації в «лабораторних» умовах.
• Розвитку дитини сприятиме відповідне встановлення на перегляд мультфільму: Не просто розвага та відпочинок, а вчення із захопленням.
Таким чином, сам собою телевізор не є ні другом, ні ворогом розвитку дитини. Проте може стати або тим, або іншим залежно від «дози» – часу перегляду – і супутніх умов – присутності поруч дорослого та її бажання допомогти дитині.
