Найголовніше правило таке: безумовно любіть та приймайте дитину!
Правило 1
Не втручайтеся в справу, якою зайнята дитина, якщо вона не просить допомоги. Своїм невтручанням ви повідомлятимете йому: «З тобою все гаразд! Ти, звичайно впораєшся!»
Правило 2
Якщо дитині дійсно нелегко, і вона готова прийняти вашу допомогу, обов'язково допоможіть їй. При цьому: – Візьміть на себе тільки те, що він не може виконати сам, решта надайте робити йому самому! – У міру освоєння дитиною нових дій поступово передавайте їх їй.
Правило 3
Поступово та неухильно знімайте з себе турботу та відповідальність за особисті справи вашої дитини та передавайте їх їй!
Правило 4
Дозволяйте вашій дитині зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (або своєї бездіяльності). Тільки тоді він дорослішатиме і ставатиме «свідомим»!
Правило 5
Якщо у дитини емоційна проблема, буде правильно її «активно» вислухати!
Правило б
Якщо поведінка дитини викликає у вас «негативні» почуття та переживання, просто повідомте їй про це у формі «Я-висловлювання»!
Правило 7
Максимально видаляйте зі свого спілкування з дитиною «12 перешкод» – звичних чи автоматичних реакцій: накази, команди; попереджень, погрози; мораль, моралі та ін!
Правило 8
Порівнюйте власні очікування з можливостями дитини. Не вимагайте від нього неможливого або важко здійснюваного. Натомість подивіться, що ви можете змінити в навколишній обстановці!
Правило 9
Чи не привласнюйте собі емоційних проблем дитини!
Правило 10
Правила (обмеження, вимоги) обов'язково повинні бути в житті кожної дитини, але: їх не повинно бути занадто багато і було б дуже добре, щоб вони були гнучкими; – Батьківські вимоги не повинні вступати в явне протиріччя з найважливішими потребами дитини; – правила (обмеження, вимоги, заборони) мають бути узгоджені дорослими між собою; – тон, в якому повідомляється вимога або заборона, повинен бути скоріше дружньо-роз'яснювальним, ніж наказовим!
Правило 11
Правила та наслідки повинні формулюватися одночасно!
Правило 12
Слід застосовувати санкції, а чи не покарання!
Дітей навчає те, що їх оточує! (Зверніть на те, як ви спілкуєтеся між собою і як спілкуються люди, що оточують вашу дитину)
Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.
А коли дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.
Якщо дитині часто демонструють ворожість, вона вчиться битися.
Коли з дитиною зазвичай чесні – вона вчиться справедливості.
Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бути боязкою.
Коли дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.
А якщо дитину часто ганьблять – вона вчиться почуватися винною.
При частому схваленні дитини він починає завжди добре до себе ставитися.
Якщо до дитини часто бувають поблажливі – то вона вчиться бути терплячою.
Коли дитину часто підбадьорюють, то вона вчиться впевненості у собі.
Якщо дитина живе в атмосфері дружби і почувається потрібною, то вона вчиться знаходити в цьому світі кохання!
Ну, а тепер Ви знаєте найпростіші та важливіші речі для встановлення добрих та добрих стосунків між Вами та вашою дитиною. Бажаю удачі!