Знайома картина: у початкових класах дитина навчається на «чотири» та «п'ять». Коли ж переходить до середньої ланки, картинка псується, з'являються шкільні проблеми. Колишній відмінник «з'їжджає» у хорошісти, а хорошист – у трієчники. Причин цьому багато: збільшення кількості предметів та навчального навантаження, розширення кола викладачів… А може, річ у тому, що дитину не навчили працювати самостійно? У цьому полягає наше завдання як батьків. Досягнення досвіду самостійного навчання виходить з кількох принципах.
Принцип перший: поступово відпускайте віжки
У першому класі хочеш не хочеш, а доведеться виконувати домашні завдання разом з дитиною. Виправляти невірний нахил літер, допомагати у складанні фонетичних схем слів, вирішенні завдань та прикладів. До того ж весь перший рік навчання у школі малюк відчуває стрес, і йому просто потрібна ваша постійна підтримка та похвала в процесі навчання.
Тільки не допускайте поширеної помилки багатьох батьків: робіть уроки разом із дитиною, але не за неї. Якщо він не може у написанні «жи» і «ши», попросіть його згадати правило. Не може вирішити завдання про яблука, використовуйте наочні посібники у вигляді цих яблук. Тобто підводьте його до правильного рішення, але не називайте його. І головне – виявіть терпіння. Звичайно, будь-кого може вивести з себе невміння скласти 5 і 5. Але пам'ятайте, що для вас це дрібниця, а для малюка – складний розумовий процес.
У міру освоєння дитиною нових знань, умінь та навичок змінюйте тактику. Розберіть разом завдання вправи, виконайте усно, потім запропонуйте школяреві самому закінчити роботу. Кінцевий етап – самостійне виконання учнем домашнього завдання. Але обов'язковим пунктом з вашого боку має бути його перевірка. І, звичайно, консультації в ході його виконання.
Принцип другий: навчайте працювати з альтернативними джерелами
Під час виконання домашніх завдань не обмежуйтеся матеріалом підручника. Сьогодні не бракує дитячих енциклопедій, довідників, пізнавальних книг та інших «розвивайок». Використовуйте тематичну та довідкову літературу, ресурси Інтернету, беріть приклади з життя.
Так щодо теми «Петро Великий» розгляньте картину Валентина Сєрова «Петро I». Поясніть дитині в доступних висловлюваннях, що це полотно символізує всю значущість для Росії перетворень великого реформатора: створення російського флоту, будівництво Санкт-Петербурга … Ось так він і крокує по історії: широко, впевнено, без огляду, а вельможі, долаючи вітер (свою відсталість), змушені встигати за ним.
Так само можна «обіграти» будь-яку тему. Цей прийом розширить кругозір школяра, пробудить інтерес до матеріалу, що вивчається, сприятиме його кращому запам'ятовуванню. Так ви виховаєте в дитині потребу в отриманні додаткових знань та вміння знаходити їх за рамками підручника.
Принцип третій: навчайте роботі з комп'ютером
Необхідність уміння працювати з комп'ютером сьогодні є очевидною. Чи не з першого класу дітям регулярно задають написання доповідей, рефератів, створення проектів та їх презентації. Причому вимоги до цих робіт такі, що вони за вагою та обсягом нерідко нагадують дисертації. Якщо не докторські, то точно кандидатські.
Важко уявити собі дитину, яка б самостійно творила ці опуси, та й не кожному батькові таке під силу. Але такі накази часу: учень молодших класів повинен вміти поводитися з комп'ютером не лише на рівні «стрілялок» та соцмереж. Йому знадобиться вміння працювати в текстовому та графічному редакторі, знаходити інформацію в пошукових системах та редагувати її, створювати презентації за допомогою спеціальних програм.
Навчання дітей роботі на комп'ютері можна вміло вплести до матеріалу шкільної програми. Наприклад, поєднати засвоєння алфавіту з вивченням клавіатури. Завдання типу «виділи ненаголошену голосну» або «підкресли іменники (прикметники, дієслова)» також сприятимуть розвитку не тільки комп'ютерної грамотності, а й грамотності взагалі. Редагуючи інформацію сайту, вчіть дитину виділяти тему та головну думку контенту, складати план, послідовно викладати суть питання. Ці вміння обов'язково знадобляться йому при написанні викладів та творів.
Підготовка дітей до самостійного успішного навчання – процес не одного місяця і навіть року. Спробуйте застосувати ці принципи практично! І тоді ваша дитина впевнено ступить на середній ступінь навчання без шкоди для успішності.
