Все життя батьки піклуються про свою дитину. Хвилюються, якщо він захворіє, радіють, коли в нього все виходить. Здається, ось нещодавно з маленькою грудочкою приїхали з пологового будинку. Невже він промовив слово «мама»? Самостійно потопав ніжками? Обійняв вас і лагідно сказав: «Люблю»? Скільки таких хвилюючих моментів може пригадати жінка. Діти – радість та щастя, вони наповнюють наше життя глибоким змістом. І ви розумієте, наскільки важливим є відчуття того, що хтось завжди любить і чекає на вас…
Наші діти швидко зростають. І рано чи пізно життєва дорога приведе їх до дитячого садка. Хоча в деяких сімей не виникає такої необхідності: бабуся може доглянути малюка, фінанси батьків можуть дозволити їм запросити няню.
Але багато тат і мами надходять традиційно: шукають дитячий садок. І ось тут і з'являється безліч питань, які пов'язані, безумовно, із занепокоєнням про майбутнє своєї крові. З якого віку краще віддавати дитину до рук вихователів? Як довго вони адаптуються до нового для них будинку – дошкільної установи? Ці питання потрібно вирішувати не лише на сімейній раді, а й із досвідченими фахівцями – педіатрами та психологами.
Як вважають педіатри, найкращий вік для «переселення» до дитячого садка – три роки. Але, безумовно, кожне маля – це індивідуальність. Якщо в сім'ї двоє-троє братів і сестер – дитячий садок їм не такий уже й необхідний. Ну, а якщо у вас одна-єдина дитина – сумніви геть. Дитяча «дружина» допоможе підготувати хороший ґрунт для розвитку особистості: дитина стане більш самостійною, товариською, зможе завжди постояти за себе.
Не слід забувати, що є діти, яким просто не обійтися без спеціалізованих дошкільних закладів. Це маленькі громадяни із проблемами зору, слуху, порушеннями мови. У саду з такими хлопцями займаються за спеціальними методиками, освоїти які батькам найчастіше не під силу.
Період адаптації у кожної дитини проходить по-різному: у когось виявляються примхи, народжується агресія, інші відмовляються у перші дні від їжі та сну. У когось ці проблеми виникають пізніше. Швидше та краще звикають до саду ті діти, у яких стосунки з батьками спокійні та врівноважені. Не забувайте: людині, яка росте, потрібно завжди показувати свою любов, говорити їй ласкаві слова, щоб вона відчувала себе в цьому світі потрібною і захищеною. Якщо ви вирішили передати дитину до рук вихователів, то заздалегідь потрібно подбати про те, щоб домашній режим дня малюка був наближений до розкладу в садочку.
Нерідко виникають питання щодо харчування: мами часто готують різносоли, намагаючись догодити своєму чаду, тому діти не можуть звикнути до раціону дитячого садка. Дорослі починають бити на сполох, дивуватися, чому їхня дитина не їсть. Дорогі мами, не поспішайте влаштовувати харчове насильство. Зголоднівши, діти самі попросять їжу. Головне – не панікувати.
Психологи багато в чому поділяють думки педіатрів: дитині до трьох років краще поряд з мамою, яка, як ніхто інший, розуміє її. Емоції дитини розвиваються з дитинства, і так важливо, щоб вони були позитивними. А хто, як не любляча мама, зуміє їх примножити, даруючи щодня кохання, турботу та тепло. Тоді малюкові будь-які труднощі під силу.
Що стосується питання адаптації, то все залежить від уваги, наданої дитині в цей період фахівцями, та участі сім'ї у цьому процесі. Важливо, як батьки самі ставляться до дошкільного закладу. Звичайно, тривожно віддавати рідну кровиночку в чужі руки. Я багато разів бачила мам, які приведуть дитину до саду і не можуть її залишити без сліз. Мама плаче, дитина плаче. Маленький чоловічок і так хвилюється, що він залишається з незнайомими тітками, а тут ще й найдорожча істота підливає олії у вогонь. Так що мамам потрібно брати себе в руки – не гніватись, не дратуватися, не впадати в істерику. Діти – добрі спостерігачі, вони чуйно вловлюють реакцію дорослих. Тому не забувайте: вихователі завжди чекають на підтримку з боку сім'ї.
Коли у дитини неспокійно на душі, вона починає частіше хворіти, у неї послаблюється імунітет. Тому ваша усмішка та радісний погляд – найнеобхідніше для малюка. Йти назустріч дітям, допомагати їм пройти цей нелегкий період – головне завдання сім'ї.
Давайте пам'ятати, що дитячий садок – це не тільки нове оточення. Це перше велике випробування, яке ваш син чи дочка зустрічає самостійно. Не треба соромитися ставити запитання педіатрам та спеціалістам дошкільного закладу: разом легше знайти рішення. І швидше настане момент, коли малюк поспішатиме в сад, залишивши всі тривоги та переживання позаду.
