Написав книгу про переговори в особистому житті, перечитав і зрозумів, що домовлятися нема чим. Таке враження, що люди спеціально вигадали різні поняття та звичні штампи, щоб шансів домовитися не було. Термінологія розуміння та згоди практично відсутня. Натомість достатньо штампів, які створюють ілюзію розуміння.
Наприклад, із порад сімейного психолога: «Серйозні стосунки завжди вимагають від партнерів відповідальності та дорослого ставлення один до одного».
Вам все зрозуміло? Мені нема. Прийшла пара зі складнощами в сімейних відносинах, вони не можуть домовитися з безлічі питань, їм розповідають про «серйозні стосунки, відповідальність та дорослі стосунки». Пара з розумними обличчями хитає головою, почувши правильні та мудрі штампи, після чого йде лаятись далі.
Серйозні стосунки, відповідальність, справжнє кохання, прийняття таким, яким є, розуміння своєї сутності тощо. – це все словесне сміття, яке, у кращому разі, викликає ілюзію розуміння, але частіше ніяк не допомагає виробленню домовленостей. Про справжнє кохання краще розповідати, коли є розуміння та злагода, ласкаві слова потрібні для створення теплоти стосунків, а не для вирішення складних розбіжностей.
Це не означає, що важкі питання треба врегулювати за допомогою молотка, похмурого обличчя та матюки. Просто крізь сльози, претензії та ридання щось там про кохання звучатиме не дуже щиро.
Є інший крайній підхід. Для згоди у парі взагалі слова не важливі, головне – почуття. Коли вони є, про все домовлятися легко, а коли їх немає, то жодних слів не допоможуть.
В ідеалі, напевно, так і має бути, чи часто ви зустрічали ідеальних людей та ідеальні стосунки? Почуття бувають різні, часто вони більше руйнують відносини, ніж зближують партнерів. Щоб не розбігтися, спираючись на свої складні переживання, треба домовлятися.
Отже, сподіватися лише на світлі почуття і чекати, що проблеми самі розсмоктуються – наївно, розмовляти розумними штампами популярної психології, сподіваючись домовитися – також сумнівне заняття. І що робити?
Як варіант, спочатку виробити з партнером свій словник термінів та понять, які можна буде вживати у переговорах по суті.
Наприклад, знайома пара, живучи разом близько двох років, ніяк не могли вирішити, вони хочуть сходити до РАГСу чи пора вже розбігатися. Постійні суперечки схиляли їх до варіанта розходитися.
У суперечках дівчина вимагала, щоб молодик «взяв відповідальність він», «щоб розписався, як належить, якщо любить», «щоб весілля було, як в усіх». Молода людина вимагала, щоб «не парила мізки, не виносила їх», стверджував, що «і так добре живемо», «він ще не готовий до весілля як у всіх».
Твердження, на кшталт «адже у нас серйозні стосунки, дорогий, підемо в РАГС», ні в чому молоду людину не переконували. З іншого боку, докази «ми й так добре живемо без РАГСу» легко спростовувалися дівчиною створенням «поганого» життя, що кваліфікувалося хлопцем як «винос мозку». У цій термінології домовитись проблематично.
Мені стало цікаво, чи зможуть вони знайти потрібні та зрозумілі для обох слова, щоб вирішити розбіжності. Скажу відразу, це заняття не швидке. Тільки через місяць сторони дійшли спільної згоди про те, які поняття та висловлювання використовуватиме для вироблення домовленостей.
Я не вірю у існування формулювань, правильних для всіх.
• Правильних не буває, є ті, що влаштовують сторони, що домовляються.
До речі, гарна перевірка. Якщо люди відмовляються змінювати термінологію спілкування, виникає питання – вони взагалі хочуть домовлятися? Ця пара хотіла.
В результаті вирішили, що живуть так, як живуть, ще три місяці, потім – або в РАГС, або разом робити нічого.
Ну і добре, теж певна певність, а головне, мирно, за взаємною згодою.
