Російські феміністки – найчарівніші та найпривабливіші феміністки у світі! Вони і обличчям пригожі, і думками трохи світлі, доглянуто-підтягнуті-з-красивим-манікюром… І медичних відхилень з рожевим відпливом серед них майже не видно.
Наші справжні (і цілком здорові) феміністки родом із щасливого дитинства, з сім'ї, де батько і мати – справжні партнери: поважають право іншого та приймають лише спільні рішення, удвох відчувають радість ведення домашнього господарства, дітей не обходять увагою та турботою. Порівнявши та жахнувшись від того, як живуть інші, дівчата вже в юності роблять вибір на користь фемінізму з людським обличчям (приємним та симпатичним).
Нещасних жінок, які приєдналися до лав шалених феміністок, можна таки зрозуміти – важке дитинство, однак. Вирости в моторошно патріархальній сім'ї, де батько займає виняткове становище, де інтереси всіх членів сім'ї ущемляються заради інтересів батька-тирана, допускається емоційне чи фізичне насильство над дівчинкою та її матір'ю – це практично починати доросле життя без дитинства, входити у світ хворою дитиною.
Але лише феміно-агресивне середовище – не місце для реабілітації. У такому середовищі можна запросто стати інвалідом на все життя. Таким феміністкам влаштовувати б щоденні колективні читання: наприклад, праць Л. С. Виготського з мовного мислення (у більшості феміністок серйозні проблеми з мисленням та мовою) чи соціального конструктивізму. Натомість вони із захопленням переповідають випадки sexual harassment (сексуального домагання) та уточнюють формулювання цього самого домагання.
На щастя, феміністки з Росії далекі від сексизму у чистому вигляді. Чоловіконенависницькі настрої виникають у них лише в тих випадках, коли «принци» ліниво ігнорують їх багатогодинні потуги стати гарнішими, ніж дано природою.
Втім, такі настрої може відчути на собі чоловік щодо будь-якої жінки – йому «достатньо» образити-принизити її публічно. І, дай боже, ображена виявиться спокійною від природи, інакше – від кривдника та мокрого місця не залишиться (революціонерка Віра Засуліч зі своїм револьвером може виглядати легким непорозумінням порівняно із сучасною розлюченою жінкою).
Але так чи інакше майже всі російські феміністки прагнуть одружитися з «справжнім» чоловіком, який цінує виключно партнерські відносини. Мріють жити з ним щасливо та отримувати від цього задоволення. Їм нестерпно бачити, як живуть інші – як страждають і страждають жінки, вийшовши заміж за «прекрасного принца» та деспота-гнобителя-«чоловічу шовіністичну свиню» в одній особі. Тому й спостерігається у них заочна ворожість до всього чоловічого у цьому світі. Солідарна ворожість.
Законодавчо жінки вже мають рівні права з чоловіками, і якийсь «фемінізм» серед багатьох росіянок – це лише метод психологічного захисту в особистому житті. І йдеться не про захист у конфліктах, що ставлять під загрозу цілісність особистості, а про спробу фемінізмом прикрити лише… банальну неспроможність як жінки.
Все ж таки: чому заміж ніхто не бере?.. Та тому, що бути справжньою жінкою (хорошою дружиною) так само важко, як і чоловікові відбутися в житті. Наперед невдало одружуватися не хочеться нікому. Жінці-невдасі завжди було складно зізнатися самій собі та оточуючим, що вона не права. Тому така жінка шукала, шукає і шукатиме будь-яке виправдання своєї неспроможності.
І фемінізм якраз, до речі, допомагає будь-які негативні події, що відбуваються з нею, пояснити тим, що її обмежують у правах: на роботі не цінують (бо жінка), вдома принижують (бо жінка), скрізь їй зустрічаються чоловіки, які хочуть образити і принизити. Коли навколо одні « чоловіки-сволочі », то ніби ти і не винна, і психіка не страждає, немає відчуття власної неповноцінності. Зручно, чи не так?
Нікому із щасливо заміжніх жінок не спаде на думку записуватись у феміністки. Їм ніколи «дурнем займатися» – вони цінують кожну хвилину свого благополучного життя. Немає потреби обманювати самих себе – ніщо не загрожує їхньому спокою, і вони адекватно сприймають дійсність, а душевний комфорт і зовсім творить дива – такі жінки добре виглядають у будь-якому віці.
А як же справи з «нікчемними» жінками? Погані їхні справи – вони задарма нікому не потрібні! Хіба що за гроші… У сенсі, шлюб із розрахунку. Але це теж добром не закінчиться – рано чи пізно втече чоловік від такої жінки. Втече, не озираючись.
