Питання, чи потрібно «вірити алгеброю гармонію», вже не стоїть. Повіряють. Це не заважає нам відчувати, переживати, читати та писати вірші, і нам байдуже, які біохімічні процеси при цьому працюють. Ми просто живемо, називаємо свої статки щастям, любов'ю, болем, неприйняттям, ненавистю, страхом, смертельною втомою і ще тисячами слів, які міцно увійшли не просто в мову, а й стали широкими понятійними пластами.
Слово «гормон» теж увійшло в повсякденну мову. Ми більше не почуємо слова «блудник, розпусниця, розпусниця», а почуємо ми: «який гормональний вибух!» (Або просто мат). Якщо в Пушкіна: «Настав час – вона закохалася», то наш славний час – «гормончики заграли».
«Кохання до труни» стало архаїзмом. А ось у гризунів – ні. Вони вони – норма їх, гризунової (гризунею? – хтось знає прикметник від слова «гризун» чи таке відсутня?) життя. Вся справа, виявляється в дофамін – речовині, що виробляється наднирниками і нирками. Ось виробився у самця полівки цей гормон (або нейромедіатор – єдиної думки ще немає) – і все: красивіше і улюбленіше своєї мишки для нього немає. Він просто не бачить інших особин, навіть якщо поряд пройдуть записні красуні. Моногамний він, чи однолюб, кому як більше подобається. Та ще й агресією на домагання інших самок відповідає, мовляв, «не підходь – уб'є», я вже маю все, що мені потрібно. І в самки те саме: її лицар, хоч і не на білому коні – найкращий на світі і назавжди єдиний обранець, голубчик, соколик, ясно сонечко. Слід гадати, що піклуючись один про одного, вони задоволення це, дофамінове, збільшують і примножують.
Тобто уявіть: дофамін у нас часто називають «речовиною задоволення», він підвищує рухову активність, знижує біль, допомагає при крововтратах, стресі, шоці. Відповідно без нього нікуди. А тут ще з'ясовується, що подружня вірність цілком може приносити насолоди і всілякі прияття! Здорово справи у мишок, не потрібно їм гуляти ліворуч, ні до чого. І сім'я гаразд, і задоволення море.
А знаєте, що у регулюванні емоцій людей беруть участь ще купа усіляких гормонів та речовин: окситацин, вазопресин та інші? А вже ендорфіни – природні опіоїди! Кажуть, що гени, які керують цими речовинами дуже схожі у всіх ссавців, але в людини є свої особливості в їхньому синтезі. І нібито саме це робить нас унікальними у нашій емоційній сфері. Бажано було б, звичайно, не забувати, що ми маємо ще свободу вибору. Ми все ж таки – не лабораторні мишки (хотілося б вірити), і навіть не польові…
Шкода все ж таки, що не можна перевірити на гормональний статус Дон-Жуана. Або Казанову. Або інших всесвітньо відомих діячів на ниві отримання та задоволення. Або, навпаки, тих, хто до кінця життя зберігає вірність та відданість своєму чоловікові. Вдень і вночі. Але нехай щось залишиться і для таємниці, не хочеться розпилювати людські стосунки на окремі гормони.
Чи ми складніше… Чи дурніші за мишки…
Якщо вам сьогодні сумно – можливо, зараз у вас виділяються інші гормони та речовини. А, можливо, просто час прийшов посумувати. Якщо вам сьогодні сумно – ну що ж, із смутку теж може вирости непоганий, а, можливо, навіть дуже важливий для вас шматочок життя.
