Я завжди була супротивницею шлюбу. Мені хотілося, щоб мій чоловік був зі мною не тому, що у нього там штамп у паспорті стоїть, а тому, що хоче бути зі мною. Я вважала, що шлюб убиває кохання. Що все і так добре, і хіба можна зробити ще краще? А раптом це все зламає? Крім того, весілля коштує багато грошей та часу, а мені зовсім не хочеться витрачати ні того, ні іншого. Приблизно такі думки я висловила, коли ми з моїм чоловіком обговорювали питання – реєструватися нам чи ні?
Мій милий тоді відповів: “Як скажеш, люба, так і буде”. А ось його та мої батьки наше рішення жити разом і ростити дітей, не зареєструвавшись, сприйняли не так радісно. Ні, онуків вони якраз чекали і хотіли, але весілля хотіли не менше. І якщо моя мама, яка зростала мою молодшу сестру одна, знайшла втіху в думці «Ну й гаразд – мені гроші якраз на навчання молодшої потрібні», то свекор зі свекрухою стали нас все ж таки вмовляти будь-яким шляхом. Мій чоловік, юрист за освітою, вирішив зробити так, щоб усі були щасливі, і навів мені кілька плюсів шлюбу:
1. Вивчивши умови виплат місцевих посібників молодим сім'ям при народженні дитини, я дуже здивувалася, побачивши, що отримати цю допомогу може або офіційно зареєстрована сім'я або одинока мати (тобто батько дитини у свідоцтві про народження зазначений взагалі не буде). Мати-одиначкою я бути не хотіла, але й втрачати 6 тисяч рублів (у моєму випадку) просто тому, що було ліньки два рази сходити в РАГС, було теж не по мені. Так, весілля обходиться дорожче, але поки що ми говорили лише про реєстрацію шлюбу – а там витрати набагато менші.
2. Існує федеральна програма “Забезпечення житлом молодих сімей”. Так, вона працює нешвидко, і не такі вже й великі гроші по ній дають, та, швидше за все, доведеться брати ще й іпотеку, так, треба ще підійти під критерії відбору молодих сімей… Але! Іпотеку доведеться брати на меншу суму, а субсидію на покращення житлових умов там може отримати або офіційно зареєстрована сім'я, або одинокий батько. Тож якщо дітей у вас поки що немає, а проблеми з житлом ще є, то чому б і не зареєструватися?
3. Не дай-то Бог, з вашим громадянським чоловіком щось трапиться і він опиниться в реанімації – лікарі туди і родичів важко пускають, а цивільним чоловікам і дружинам туди і зовсім не потрапити.
4. Проти родичів у суді можна свідчити. А оскільки в Росії «від в'язниці та від суми не зарікайся», було б дуже корисно про всяк випадок узаконити стосунки.
5. Про поділ майна та дітей у разі розставання я навіть писати не хочу – це й так усім відомо. Скажу лише, що Сімейний кодекс РФ захищає в такій ситуації лише законне подружжя.
6. Навіть якщо розлучення вам вдасться запобігти, чоловіки у нас живуть у середньому, як відомо, на кілька років менше за жінок. Якщо протилежне не обумовлено в заповіті (а його дуже часто просто немає), співмешканець нічого не успадковує (поки законний чоловік є спадкоємцем першої черги). Добре ще, якщо на старості вам доведеться з'ясовувати стосунки тільки з власними дітьми. А якщо, наприклад, із братом чоловіка, який вас ненавидить? Крім того, вам навряд чи дадуть отримати на його роботі останню зарплату чоловіка – а гроші можуть бути потрібні і на похорон.
7. Якщо ваш коханий – військовий, то у разі його (не дай Боже) смерті законній дружині може бути призначена пенсія зі втрати годувальника. Звичайно, гроші не повернуть вам коханого, але коли чоловіка немає, а дітей піднімати треба… До речі, це стосується не лише військових.
8. Одруженій офіційно парі простіше отримати кредит.
Однак для мене найважливішим аргументом послужила згода наших батьків взяти на себе майже всі витрати на весілля і майже весь клопіт з її підготовки. В результаті, витративши всього два дні (день на весілля та день на вибір сукні та всього іншого для костюма нареченої), я зробила набагато щасливішою за нього та своїх батьків. А гроші… весільні подарунки з лишком окупили наші вкладення.
PS: Ми офіційно чоловік і дружина вже рік, і шлюб поки що не вбив наші почуття.
