Жінка любить вуха. Тобі – як представниці прекрасної половини людства – необхідно чути від коханого щоденні зізнання у високих почуттях – чим більше, тим краще.
Він за цілий день жодного разу не прошепотів заповітні слова “Я тебе люблю”? Це, звичайно, привід бити на сполох. Напевно, у нього нове захоплення, він охолов, побут зруйнував стосунки і притупив усі почуття, він завоював фортецю і зовсім заспокоївся на цьому… і так – до нескінченності.
Ти забуваєш про те, що зловживання такими словами просто знецінює їх. Згадай ваше перше зворушливе визнання – серце шалено стукало, електричні імпульси бігали по тілу, дух захоплювало. Зараз ці заповітні слова стали схожими на стандартне, позбавлене емоцій побажання доброго ранку. Визнання стає якимсь ритуалом, який чомусь дає тобі підтвердження того, що ти щиро та палко кохана.
Адже можна багато говорити і нічого при цьому не відчувати, тоді як можна все сказати іншій людині одним тільки поглядом. Справжні прояви кохання – це очі, посмішка, рухи, і, звісно, вчинки. Вони не можуть збрехати – вони передають все, що відчуває людина, яка знаходиться поряд. Чому ти шукаєш відповіді не в очах, а в словах? Чому набір звуків для тебе має більшу цінність, ніж ніжність дотиків? Чому ти намагаєшся формалізувати почуття, втиснути їх у якісь рамки, оточити їх якимись стандартами?
Типово жіночі питання на кшталт “Милий, а ти мене любиш?”, “А як сильно ти мене любиш?”, “Ти дуже-дуже мене любиш?” ставлять чоловіків у глухий кут. Цими допитами із пристрастю ти вбиваєш усе світле у його душі. Бажання зізнатися чимось різко пропадає під таким тиском, а виникає необхідність сказати ці слова, щоб не викликати скандал.
Чоловік, можливо, хотів би висловлювати свої почуття словами тільки у певні моменти, коли в ньому прокидається щось особливе, коли ці слова будуть сказані з трепетом і захопленням. Ти ж примушуєш його робити це систематично. До речі, змушувати зовсім не означає голосно вимагати, змушувати можна і побічно – ображаючись на відсутність лагідних слів, самої вимовляючи їх по сто разів на день в очікуванні реакції у відповідь і т. д.
Вчись бачити те, що ховається за словами. Довіряй своїй інтуїції, своєму внутрішньому голосу. Кохання – це почуття, для якого не потрібні слова. Слухай своє серце і не намагайся всі світла до якихось формальних зовнішніх проявів, які в тебе відповідають поняттю “відносини закоханих”. Якщо любить, то дарує квіти та подарунки, сам виносить сміття, щогодини справно освідчується у коханні, допомагає твоїй мамі на дачі тощо. Ти придумала собі певні критерії, які, по-твоєму, і є показниками почуттів. Настав час зруйнувати свої стереотипи. Не треба гнатися за зовнішніми проявами, краще довірся голосу серця.
