З того моменту, як чоловіки злізли з гілок на дереві і почали користуватися палицею для підняття свого соціального статусу, вони багато чого досягли.
Збираючись у громади, в племена, а потім і в народи, чоловіки творили значні за розмірами імперії та держави. Досягнення у науці, зроблені представниками чоловічого роду, повністю змінили все життєустрій. Чоловіки відкрили і описали для нас всю земну кулю.
Проте на цьому чоловіки не зупинились. Вчені продовжували висувати нові гіпотези та проводити експерименти, медики перемагали все нові та нові види вірусів, а астронавти розкриватимуть таємниці Всесвіту. І в один момент, подивившись на всі боки, людина зрозуміла, що тепер з неї досить. І назвав себе homo sapiens, або людиною розумною.
Але все навіть після здобуття цього почесного звання, десь на дні свідомості закралася підла думка, чи насправді все так. Адже є ще одна таємниця, розкрити яку не вдалося. Назва цієї таємниці – жінка.
Той чоловічий розум, який споруджує держави і перевертає світові традиції, абсолютно марний у питанні розкриття жіночої душі. Крім того, що більше ми розмірковуємо про природу жінок, то менше ми їх розуміємо. Це стає чоловічим слабким місцем. Звичайно, жінки назвуть ще одне таке слабке містечко, але про це якось іншим разом.
Але все ж таки деякий прогрес у розшифровці жіночої піднаготної є. Достовірно стало відомо, що жіноче мислення не піддається як чоловічому розумінню, а й жіночому. Для самих себе жінки такі самі загадки, як чоловіків.
По-перше, до чоловіків жінки ставляться завжди більш упереджено, ніж до своїх одноплемінниць гендером. Таке вельми суб'єктивне ставлення можна пояснити висловлюванням одного любителя поміркувати про жіночу суть, який зазначив, що в корені неприязні між жінками лежить чоловік. Чи не згодні? А хіба та обставина, що одна жінка ніколи не порадить іншій насправді стрижку, що їй підходить, не говорить на користь вищесказаного.
Чоловіки та жінки зовсім не схоже ставляться до слабкостей один одного. Сильна половина людства швидше посміюється над жіночими вадами. А ось жінки судять чоловіків за всіма параметрами. Та тут і зрозуміло все, адже жінці потрібно обрати гідного батька її дітей. А чоловікам щось у більшості зовсім не до цього.
А що щодо мстивості? Чоловіки набагато легше відпускають гріхи. А от погано висловлюватись на адресу жінки, собі дорожче. Нічого не забувається, будьте обережні.
Схибленість жінок на своїй зовнішності загальновідома. А хто винен то? Чи не чоловіки, перш за все, дивлячись жінці зовсім не в очі? Однак жіночий та чоловічий ідеали краси дуже не просто назвати схожими. Для прекрасної половини чоловіча привабливість не така важлива. Тут швидше грає закон, про те, якщо чоловік трохи красивіший за мавпу, це вже добре. Та й згадайте своїх знайомих, часто-густо довгоногі красуні поряд з пузатими коротунами.
Від чого так виходить? Це очевидно. Жінка в першу чергу – це мама майбутніх дітей, а чоловік – захисник і годувальник. Тому чоловіки обирають гарних жінок для благополуччя майбутніх дітей. А жінки шукають чоловіків, які зможуть стати здобувачами та захисниками. А привабливість чоловіка – це лише приємний бонус.
Жінки часто не можуть осмислити таку особливість чоловіків, як перебування в одному із двох протилежних станів. Або повна бойова готовність, або комплексна розслабленість. Самі жінки схильні перебувати в чомусь середньому, між цими двома крайнощами. Спробуємо знайти причини цього у минулому.
Протягом багатьох сотень років чоловіки воювали і займалися здобиччю мамонтів, а жінки сиділи біля печер і зберігали вогнище. Життєві ритми були зовсім різними. Через це чоловіки і сьогодні віддають перевагу ризикованим, змагальним заняттям. Жінки ж у всьому віддають перевагу стабільності. Вони здатні багато годин вбивати на монотонну, нудну роботу, і добиватися в ній великого успіху. На що чоловік не здатний, йому треба бити, бити, вигравати, перемагати, весь час бути в русі.
Багато хто дотримується думки, що творцями мови є чоловіки. Сперечатись не будемо, проте жінки в ідеалі засвоїли цю мову і володіють ним набагато досконаліше за чоловіків. Тому спілкування дуже часто стає підводним каменем, що перешкоджає порозумінню.
Наука все пояснює різною будовою мозку. Було встановлено, що при комунікаціях у чоловіків активується лише мала частина мозкової півкулі. На відміну від чоловіків, у жінок задіяні набагато великі області мозку, при цьому в двох півкулях. Це те й дає жінкам великі переваги, і в той же час створює велику плутанину в прекрасних жіночих головках. Особливо, коли справа стосується включення лівого або правого поворотника. Чи не судіть суворо, це зовсім не від дурості. І все ж таки знову звернемося до мови.
Чоловіки при спілкуванні націлені на певні результати, жінки ж отримують задоволення від самої балаканини. А помічали, як часто чоловіки дратуються з приводу жіночих роздумів уголос. Чоловіки це роблять у тиші. Вибираючи тему для розмови, чоловіки вважають за краще обговорювати свої досягнення, жінки ж навпаки, любителі поскаржитися на неприємності. Тепер точно можна зрозуміти, чому жінки говорять у два, а то і втричі більше слів. Звичайно жінки ті ще бовтанки, хоча на їхній погляд, чоловіки жахливі мовчуни.
І наостанок хотілося б додати пару слів про таке все обговорюване явище, як дружба між чоловіком і жінкою. Істинною прийнято вважати лише дружбу між чоловіками. На жіночу дружбу дуже багато хто дивиться з презирливим сміхом. І, як показує практика, не безпідставно. Те саме можу сказати і з приводу жіночо-чоловічої дружби. Це взагалі з низки фантастики. Адже за такого розкладу чоловік розглядається як “запас на чорний день”.
Чому так відбувається? Що ж відповідей на це запитання безліч, але дуже влучно помітив із цього приводу Ларош Фуко: «Жінки тому байдужі до дружби, що вона здається їм прісною порівняно з любов'ю».
І я, мабуть, повністю з ним погоджусь.
