Розлучення – соціальне явище, яке ще п'ятдесят років тому було рідкісним серед населення Росії. Що змінилося сьогодні? Чому більше половини укладених шлюбів розпадаються?
Екскурс в історію
Такої обтяжливої ситуації з розлученнями в нашій країні ще ніколи не було. У царській Росії жінка і чоловік були пов'язані не лише високими почуттями та сімейним боргом, а й великим господарством та загальною житлоплощею. Ділити нажите добро було зовсім не вигідно, тому народна мудрість «стерпиться-злюбиться» була перевірена багатьма десятиліттями та не однією сотнею міцних шлюбів. Та й шлюборозлучними процесами на той час займалася Церква, а там, як ми знаємо, отримати дозвіл було не так просто.
Радянська влада зробила життя народу простішим, щоправда, не настільки, як хотілося б деяким. Розлучитись стало простіше, але це могло сильно зіпсувати репутацію, особливо партійним працівникам. Політична кар'єра була примарною мрією для людей, які не мали сім'ї або бажали розлучитися.
Що ж сьогодні?
З розпадом СРСР, як у країні традиційні сімейні підвалини змінилися західними ліберальними ідеями, розлучення стало звичайним явищем. Тепер це – свобода вибору. Більше ніхто не має права робити замах на особисте життя індивіда – ні церква, ні держава. Особисті бажання та прагнення вийшли на перший план, пробігши по головах громадським та сімейним цінностям. Сім'я перестала бути місцем порятунку та виживання. Жінка може забезпечити себе сама, що вже казати про чоловіка.
Страх – рушійна сила. Найчастіше саме він змушував жінку терпіти всі негаразди сімейного життя – пияцтво чоловіка, побої, принизливе поводження. Чого ж боялася жінка? Суспільного осуду, засудження священнослужителів, вигнання, самотності, проблем пов'язаних з вихованням та доглядом за дітьми. Сьогодні багато що здається не таким страшним, навіть зовсім звичним. Переживши війну, багато хто зрозумів, що залишитися без чоловіка не так страшно і цілком можна вижити.
Так чому ж більше половини сімей розпадається у мирний час, коли, здавалося б, можна жити та радіти. Одна з головних причин – ранні шлюби. У середньому, дівчата виходять заміж у 22 роки, чоловіки у 25 років. Молоді люди закінчили школу, потім університет, і весь цей час, як правило, вони були під опікою та обслуговуванням батьків. Закохавшись, вони зважилися на шлюб, повністю до нього не готові. Молода сім'я, яка мріяла про кохання до кінця життя, стикається з першими труднощами, і сімейний човен «розбивається про побут». Відсутність порозуміння, втома, нестача матеріальних ресурсів, клопіт, пов'язаний з народженням дитини – дуже багато негативних факторів. Не знайшовши вирішення проблеми спільним шляхом, люди вирішують розлучитися.
Або інша ситуація – весілля у зв'язку з вагітністю. Вже звичне явище. Почуття закоханості заплющує очі молодим людям, і здається, що за цією людиною готовий піти на край світу. Але трохи «протверезівши», повернувшись у реальність, раптом виявляється, це зовсім не герой мого роману. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || <>).push({});
Ще одна з причин розпаду сімей – відсутність довіри, ревнощів. Вона може бути як виправданою, так і безпричинною. Коли чоловік виводить свою половину щоденними сценами ревнощів, перевіряє, чи стежить – навряд чи довго протримається така сім'я, якщо партнерам так і не вдасться домовитися. Є й зворотний бік, це зрада. Дружину буває складно пробачити і прийняти в сім'ю партнера, що зробив помилку, і найчастіше легше розірвати кревні узи шлюбу.
Пияцтво, наркоманія, ігрова залежність – ще один привід подати заяву про розлучення. Часто на ці хвороби страждають чоловіки, а дружини активно проводять рятувальну операцію і витягують милого з цього «болота». Промучившись не один рік, жінка вирішує піти, щоб врятувати себе та дитину.
На щастя, не все так сумно. У Росії її ведеться активна підтримка сімей у кризових ситуаціях, стає все доступніше допомогу психологів, підвищується психологічна грамотність населення. Хочеться вірити, що всі ці заходи сприятимуть подоланню сімейних криз та збереженню родини.
