Хоч як крути, а досвід минулих стосунків – будь вони щасливими чи трагічними, є у кожного. Не багатьом пощастить зустріти своє кохання на сусідньому горщику в дитячому садку і прожити разом до старості… Тому, знайомлячись з новою людиною, ми, навіть звільнені від вантажу колишніх почуттів і готові до нового повороту в житті, все ж тягнемо за плечима рюкзак, наповнений колись ми коли-небудь ми?
Звичайно, про свою половинку хочеться знати все: як він (вона) жив (-ла) до цього часу, в яких умовах ріс (-ла), чим цікавився (-ась)? Повне одкровення – це показник довіри та прихильності, адже перед сторонньою людиною душу навиворіт не вивертають. І багато хто ображається, якщо їх молодий чоловік чи дівчина не хоче розповідати про минулі стосунки та пасії. Особливо це турбує деяких жінок.
По-перше, в силу своєї природи їм елементарно не під силу приборкати свою цікавість, вони хочуть дізнатися, наскільки симпатичнішими чи страшнішими, повнішими чи стрункішими були попередниці? По-друге, жінки люблять аналізувати та вчитися на чужих помилках: знаючи, які проблеми у стосунках були у її коханого з колишньою і через що вони розлучилися, жінка, як досвідчений сапер, знатиме небезпечні місця та оминатиме їх стороною. Зрештою, кожній представниці прекрасної статі для самозаспокоєння необхідно дізнатися, що з жодною жінкою, ніколи в житті її чоловіка не було таких теплих і зворушливих стосунків , як з нею.
Чоловікам же, які за своєю природою – лідери та власники, такі розповіді неприємні. Вони вважають за краще думати, що для своєї жінки – єдині та неповторні. Ні, її досвід у побуті та у ліжку – це чудово, але як і з ким він був отриманий – чоловікові краще не знати .
Все це може породжувати ревнощі (не хочеться ділити свою людину ні з ким, навіть із спогадами), недовіру, підірвати власну самооцінку та призвести до сварок у парі.
Багатьох охоплює страх, що якісь великі та важливі шматки життя їхньої коханої людини залишаються для них у тіні. Однак пориви до одкровень можуть серйозно зіпсувати стосунки. Перед тим як розпочати розмову на тему минулого, потрібно поставити собі запитання: «Чи дійсно я хочу це знати? Чи не буде там нічого болючого та неприємного для мене?»
Особисто я відомості про колишніх жінок своїх хлопців завжди сприймала як інформаційне сміття . Не можу сказати, що ревно ставилася до цього, тому що сприймалося все це – не більше як легенди, як історії з минулого життя… Але те, що мені все це було не потрібно – очевидно. Якщо мій чоловік не залишився з жодної з тих, про кого згадує, то вони були негідним його вибором. Якщо стосунки зрештою закінчилися тим, що ці стерви розбили йому серце – отже, це ще раз підтверджує попередню тезу. Навіщо знати про таких жінок?
Ні, якщо чоловікові потрібно висловитися, поділитися (іноді бувають хворі історії, про які нікому не розповідаєш, але почуття, що треба виговоритися, виплеснути це з себе – залишається), то заради Бога. Але для мене це буде чимось на зразок морального зґвалтування, оскільки всі його переживання я проживатиму так само гостро, переповнюючись почуттям заочної неповаги чи навіть ненависті до сторонніх, невідомих мені, жінок.
У більшості випадків спогади про минуле перетворюються на порівняння . Якщо не з того, хто розповідає, то з боку того, хто слухає. Кожні стосунки – неповторні. Не можна створити один шаблон і користуватися ним із різними людьми. Але добрими та приємними моментами хочуть користуватися всі. Хіба жінка, яка почує від свого обранця історію про сніданок у ліжко для однієї з пасій чи секс у незвичайній обстановці, подумки не спроектує це на свої стосунки: а чи робив він це для неї? І якщо ні – черв'ячок сумнівів почне потихеньку покусувати м'які тканини тонких матерій.
Говорять, що без минулого немає майбутнього. Напевно, стосунків це теж стосується. З кожною новою людиною ми стаємо досвідченішими, мудрішими і вже не дозволяємо собі робити дурниць юності. Але, разом з тим, ми не зможемо відчинити нові двері, не зачинивши попередніх.
Нещодавно одна дівчина розповіла мені про вечір одкровень зі своїм молодим чоловіком, резюмуючи необхідність такої розмови фразою: «Я хочу, щоб між нами не було секретів».
Колишні стосунки – це не секрет. Це пройдений етап, до якого не завжди хочеться повертатися навіть у думках. Тому вважаю (відразу попрошу поставитися читача до цього як до чистого суб'єктивізму), що якщо ви стали на один шлях з якоюсь людиною, не потрібно крокувати назад і тим самим задкувати. Нове життя має бути новим! Без старих рюкзаків і валіз… Адже, заповнюючи руки всім цим мотлохом, який, буває, навіть важко нести, ви просто не зможете розкрити обійми назустріч своєму щастю…
