Чоловіки впевнені: сумка це просто вмістище гаманця, ключів і губної помади. Наївні. Жіноча сумка – не предмет. Це космос, портал у паралельну реальність, де є сусідами непоєднуване і неможливе: блиск для губ торішньої колекції, три чека з супермаркету, іграшковий динозавр і… болт (навіщо він там — не знає ніхто, але викинути шкода).
Сумка – це продовження господині. Її маленький світ, її страховка на всі випадки життя і її спортивне тренування, якщо мова йде про модель розміру «максі».
Чому сумка – не просто сумка?
Тому що вона зберігає не речі, а сценарії.
- Парасолька – на випадок зливи.
- Запасні колготки на випадок колготочних катастроф.
- Печиво – на випадок раптового голоду (своєї чи чужої дитини).
- І, звичайно, зарядка для телефону, бо життя без зв'язку — страшніше за фільм жахів.
Якщо відкрити жіночу сумку, можна дізнатися про власницю більше, ніж із паспорта. Чи любить вона спонтанні поїздки? Тоді тут будуть квитки та мініатюрна зубна щітка. Чи схильна до романтики? Про це скаже записка від коханої чи засушеної квітки. А може вона таємний агент? Неодмінно два флеш-накопичувачі.
Чому одна сумка – міф?
Навіть якщо на полиці в коридорі лише одна сумка, у шафі їх щонайменше п'ять. Або п'ятнадцять. Бо до різних нарядів різні характери.
- Маленький клатч – вечірня діва.
- Шоппер – ділова прагматичність.
- Рюкзак – вільний дух.
І всі ці ролі потрібні. Іноді – в один день.
Чому вміст сумки змінюється, а хаос залишається?
Жіноча сумка – як погода у квітні. Сьогодні там порядок та кольорові органайзери. Завтра — експедиція археолога: чек із розпродажу три місяці тому, записка «зателефонувати Ірині» (якій Ірині?) та олівець без грифеля. Але хаос має сенс. Тому що хаос – готовність до несподіванок.
Чому чоловіки не розуміють?
Тому що чоловікам здається: якщо сумка велика, то в ній легко знайти потрібне. Помилка тисячоліття. У великій сумці речі знаходять свободу переміщення. Ключі, опущені хвилину тому, опиняються на дні в компанії книги, косметички та випадкової скріпки. Це не безладдя, а мобільний квест.
Жіноча сумка – не просто аксесуар. Вона супутник, психолог, сховище, аптечка та сцена для маленьких драм. Простір, де предмети живуть своїм життям, але завжди готові допомогти.
Чому сумка ще й пам'ять?
Сумка рідко буває просто покупкою. Найчастіше вона історія.
Ось ця шоппер-помічниця возила із собою студентські конспекти, а потім перший трудовий контракт.
Маленький клатч пам'ятає випускний бал або цей перший вечір-побачення.
Навіть стара, трохи пошарпана сумка в кутку шафи може зберігати не речі, а спогади. І викинути її складно не тому, що «ще знадобиться», а тому, що вона все пам'ятає.
Та й нова сумка завжди трохи більше, ніж просто обновка. Вона – заява світу: «Я змінилася і готова до нової ролі!»
