Наука давно встановила, що люди, позбавлені одного з п'яти почуттів, наділені особливими здібностями, що розвиваються компенсацією за згаданий недолік. Нещодавно ізраїльські фахівці виявили новий феномен, пов'язаний із втратою зору. На думку, сліпота надає специфічне впливом геть людську пам'ять. Незрячі люди, як стверджує нейробіолог Ехуд Зохарі з Єврейського університету в Єрусалимі, запам'ятовують все не просто краще за тих, хто здатний бачити, – їх спогади чудово структуровані.
Відсутність зору і, відповідно, зорової пам'яті змушує мозок формувати образ навколишнього світу і які у ньому предметів як логічних послідовностей. Інших зв'язків і співвідношень між образами речей, що сприймаються, сліпі люди встановити не здатні. Дивлячись на об'єкт, людина може запам'ятати, скажімо, його колір, а незрячим доводиться задовольнятися порівняльними характеристиками на кшталт “він третій ліворуч”. Але в результаті у них розвивається неймовірна здатність вибудовувати зі спогадів “ланцюжки”. У свідомості таких людей відбиваються, інакше кажучи, не самі речі, а порядок речей.
Сліпі, як зазначає ізраїльський нейробіолог, постійно використовують різні стратегії запам'ятовування, “практикою відточуючи навички пам'яті до чудового стану”. Таких висновків Зохарі та його команда дійшли, провівши експерименти з 19 від народження незрячими добровольцями і такою самою кількістю людей із нормальним зором. Перший тест передбачав прослуховування 20 слів та їхнє подальше відтворення. Завданням другого тесту було просто перерахувати самі слова, а й згадати їх послідовність. Виявилося, що сліпі піддослідні запам'ятовують порядок слів на 20% – 35% краще, ніж їхні зрячі колеги з дослідження. Більше того, пам'ять загалом у сліпих удвічі краща. Цей висновок вчені зробили виходячи з кількості запам'ятаних слів; воно у представників різних груп відрізнялося вдвічі на користь незрячих.
“Зазвичай 20% – 30% мозку обслуговує зорову функцію. Якщо людина сліпа від народження, то ця частина мозку у неї не виконує свого призначення, – пояснює Зохарі. – Ми довели, що вона перебудовується на інші завдання, у тому числі і на запам'ятовування”.
