Ідея вивчити корені взаємної заздрощів між статями з'явилася у дослідників з Університету Острави на основі їх взаємодії зі студентами. заздрості між статями, особливо у контексті змін гендерних ролей.
У рамках дослідження було проведено масштабне анкетування за участю 1769 осіб віком від 15 років.
Зібрані дані аналізувалися за допомогою тематичного аналізу, який виділяє загальні патерни та теми. Всі відповіді були згруповані у три основні категорії: соціальні переваги, фізичні особливості та психологічні якості.
Жінки найчастіше висловлювали заздрість щодо соціальних привілеїв чоловіків — вищої зарплати, кар'єрних можливостей, меншої залежності від соціальних очікувань, пов'язаних із зовнішністю чи емоційною працею.
Чоловіки, навпаки, заздрили жінкам за їхню фізичну привабливість, яка дозволяє впливати на оточуючих, і за свободу відкрито виражати емоції без громадського засудження.
Фізичні аспекти заздрощів також стали важливою темою. Жінки заздрили чоловікам за фізичну силу, а також за свободу від біологічних процесів — менструацій, вагітності та менопаузи. чоловікам через відсутність необхідності проходити через менструацію чи пологи.
Чоловіки ж часто заздрили жіночій красі та соціальним перевагам, пов'язаним із привабливістю.
У психологічному плані заздрість виявлялася по-різному. Чоловіки заздрили жіночій здатності справлятися з багатозадачністю, а жінки відзначали заздрість до чоловічої емоційної стабільності та логічності. Ці відмінності підкреслюють вплив соціальних очікувань на сприйняття емоційних та когнітивних якостей.
Цікаво, що незважаючи на широке поширення заздрощів, значна частина респондентів — більше 42% жінок і 56% чоловіків — заявили, що не заздрять протилежній статі.
Робота мала низку обмежень: вибірка складалася лише з мешканців Чехії, формат єдиного відкритого питання не дозволяв глибше вивчити причини та прояви заздрощів.
За словами Краківської, заздрість, особливо аблативна, вимагає подальшого вивчення, оскільки вона може бути пов'язана з почуттям несправедливості, низькою самооцінкою та сприйняттям загрози своєму статусу.
У довгостроковій перспективі дослідники сподіваються, що їхня робота допоможе не тільки усвідомити корені заздрощів, а й розробити практичні підходи для покращення міжособистісних відносин та соціальної динаміки в різних культурних та соціальних умовах.
