Слово “стрес” знайоме не з чуток практично кожному мешканцю великого міста. Товчаючи в транспорті, пробки на дорогах, проблеми на роботі та вдома, брак нормального людського спілкування внаслідок вічної необхідності кудись поспішати здатні вивести з себе будь-кого. У кіно показують жахливості, по телевізору – війни та теракти. Коротше кажучи, подітися нема куди. Волею неволею починаєш думати про те, щоб кинути все і втекти: може, десь там, за обрієм, про стрес ніхто ніколи не чув. Не варто зваблюватися: навіть у найрозвиненішій країні люди відчувають подібні статки не рідше, ніж ми з вами, а може, й частіше.
На замовлення Associated Press компанія Ipsos провела соціологічне опитування в десяти найрозвиненіших країнах світу, з'ясовуючи, чи часто їх жителі відчувають стреси, і що є основними причинами втрати душевної рівноваги. В опитуванні брали участь США, Австралія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Мексика, Іспанія, Південна Корея та Великобританія. Результати дослідження показали, що часто або іноді стресів піддаються три чверті населення США, Австралії, Італії та Канади, 61% іспанців, 51% англійців і німців, 45% французів і мексиканців. А найбільше “лихоманить” Південну Корею: тут 81% громадян регулярно виходить із себе.
Головним подразником є робота: через неї втрачають самоконтроль понад 30% респондентів у шести країнах – Австралії, Іспанії, Південній Кореї, Канаді, Італії та Франції. Через фінансові проблеми найбільше переживають мексиканці – 38% респондентів, а найменше – італійці (20% опитаних). Немаловажним є той факт, що практично ніхто з жителів розвинених країн не ставить на перше місце серед подразників сімейні проблеми: мабуть, на відміну від Росії, сім'я тут є тією самою тихою гаванню, куди можна втекти від жорстокостей навколишньої дійсності.
Нагадаємо, що слово “стрес” ужив канадський вчений біолог Г. Сельє у 1936 році. У перекладі з англійської означає “напруга”. Сільє також ввів поняття про фази стресу, виділивши стадії тривоги (мобілізація захисних сил), резистентності (пристосування до скрутної ситуації) та виснаження (наслідки тривалого впливу стресу). Суть стресу у тому, що під впливом будь-якого серйозного подразника організм людини запускає спеціальну реакцію пристосування. Саме ця реакція і називається стресом. Подразник, що її викликав, називається стрессором. Таким чином, стресова реакція просто необхідна організму для того, щоб пристосуватися до складних умов навколишнього середовища. Одним словом, стрес буває необхідним і навіть може виявитися корисним. Однак сильний та тривалий стрес призводить до руйнування організму.
Під впливом стресора в організмі людини виробляється два гормони: норадреналін та адреналін. Запам'ятайте ці назви, т.к. надалі вони нам знадобляться. Вирішальне значення у запуску стресової реакції має адреналін, який іноді називають “гормоном стресу”. При значному викиді адреналіну в кров, в організмі відбувається ціла низка істотних змін: черга збільшується кількість серцевих скорочень, підвищується кров'яний тиск і наростає вміст глюкози в крові. Всі ці зрушення готують організм для виконання роботи підвищеної інтенсивності.
Головна небезпека полягає в тому, що один стрес може накладатися на інший. Адже для того, щоб повністю відновитися після перенесеного навантаження, людині потрібно часом кілька днів. Якщо Ви систематично піддаєте себе глибокому стресу, то згодом у Вас може з'явитися захворювання нервової системи. Часті та глибокі переживання ведуть до неврозів, а ті у свою чергу спричиняють величезну кількість захворювань.
Існують різні способи зняття стресу: розваги, медикаментозне втручання, багато хто навіть вдається з цією метою до окультних наук. Але головний момент радикальної боротьби зі стресом – це зміна мислення. Насамперед ми маємо навчитися ігнорувати те, що викликає найбільші накопичення стресу.
