Величезне місто таїть у собі безліч небезпек, і більшість їх зовсім не очевидні. Однією з них можна вважати Московський метрополітен, який багато фахівців вважають шкідливим не так для тілесного, як для душевного здоров'я.
Щодня московським метро користуються близько 8,5 мільйонів людей, і кожна друга поїздка триває більше півгодини. Приблизно мільйон пасажирів проводять у метро понад дві з половиною години. Для самопочуття багатьох із них це обертається плачевно. Найгірше, однак, доводиться самим працівникам підземки – при зміні о 8,5 годині машиністи метро страждають від постійного шуму та загазованості: шпали метро змащують канцерогенним креозотом, а більшість вентиляційних отворів, якими в підземку надходить свіже повітря, знаходяться поряд із жвавими автотрасами. “Згодом кожен черговий чи машиніст набуває якогось захворювання”, – повідомила “Новим звісткам” лідер незалежної профспілки працівників метрополітену Світлана Разіна. Серед цих захворювань – втрата зору чи слуху, нав'язливі ідеї, хронічний стрес та безсоння.
Пасажирам підземки у її надрах доводиться хоч і легше, але не набагато. Багато хто страждає від тісноти: у години пік в один вагон на “популярній” гілці може набитися кілька сотень людей. Для багатьох порушення їхнього “інтимного” простору – зони в радіусі 40 – 50 см від людини – подія дуже болісна. До серйозних наслідків може призвести і постійна дія сильного шуму, на платформі його рівень досягає 95 дБ, у вагоні – 94 дБ (шум бензопили – близько 100 децибелів). В результаті в деяких можуть виявитися ознаки “акустикофобії” – побоювання гучних звуків. “Через кілька місяців щоденного перебування в метро за годиною або два на день у людини розвивається хронічна транспортна втома”, – розповів лікар-терапевт В'ячеслав Лазарєв. Сильний шум може викликати депресію чи навпаки – спалахи невмотивованої агресії. “До безпричинних сварок у метро схильні люди, у яких і так все в житті непросто. Шум лише посилює їх розлади, розхитує спочатку нестійку психіку”, – пояснила психолог Інна Іголкіна.
Фахівці також радять не користуватися метрополітеном тим, хто схильний до самогубства. “Грухот поїзда, що наближається, вганяє в стрес, і у людини виникає спокуса одним рухом вирішити всі свої проблеми”, – пояснив психолог Сергій Назаров. За даними начальника московського метро Дмитра Гаєва, під потяги підземки щороку кидаються 130 – 155 осіб. “Сьогодні пішла мода на суїциди. Хтось стрибає з мосту, а хтось – з кільцевої станції “Парк культури”. Головне – щоб було красиво, і потім про нього написали в газетах”, – стверджує він.
Загрозу може таїти навіть невинне “Обережно, двері зачиняються!”, що звучить на кожній станції. За даними досліджень, це повідомлення викликає знервованість у всіх, хто його чує. “Я неодноразово звертався до керівництва метрополітену, щоб сигнал включали хоча б після того, як усі зайдуть у вагон. Але поки що жодних змін”, – каже керівник відділу інформатики та системних досліджень Московського НДІ психіатрії Олександр Нємцов.
Сподіватися на покращення ситуації поки не доводиться: грошей на реконструкцію метро, як і раніше, не вистачає, а ті, що є, витрачаються на прокладання нових тунелів та будівництво нових станцій, а не на підвищення комфорту вже існуючої інфраструктури.
