Бути щасливим – мрія кожної людини. Щоправда, перебування у стані постійної ейфорії скоріше ознака психічного захворювання, але, враховуючи кількість переживаних нами стресів, подібна до переважної більшості наших співгромадян явно не загрожує. А чи можна цілеспрямовано змусити себе бути щасливішим? Наука вважає, що можна спробувати.
Відчуття щастя безпосередньо залежить від наших емоцій, і у кожного вони свої. Хтось щасливий від вдалої покупки, а комусь подавай високоінтелектуальне спілкування. Проте негативні емоції всі ми сприймаємо однаково, а значить і відчуття нещастя у нас теж схожі. Природа створила негативні емоції у тому, щоб дозволити людині правильно оцінювати ситуацію довкілля. Емоції – це спосіб, яким наш організм повідомляє про те, в якій життєвій ситуації ми знаходимося.
Якщо ми відчуваємо позитивні емоції, значить, у нас все гаразд і зовнішня ситуація повною мірою відповідає нашим потребам, якщо емоції негативні, то значить, наші потреби обмежують! Настрій (хороший чи поганий) — це своєрідний барометр внутрішньої емоційної погоди, щоб ми розуміли, як далі діяти.
Звідси випливає, що ми можемо зробити себе щасливими самі, змінивши ставлення до ситуації. Мозок можна «натренувати» на щастя, і цьому цілком відповідає гасло «Хочеш бути щасливим – будь ним».
Ось що говорить співробітник НДІ мозку РАМН Дмитро Самсонов: «Основний фактор, який робить людей нещасними, це стрес. Якщо людина, виходячи зі свого колишнього досвіду, реагує на стресову ситуацію негативно, фіксується на негативних емоціях, то тим самим закріплює в мозку своє негативне сприйняття світу. Ресурси його мозку виснажуються, а це призводить до зниження настрою, бадьорості, активності, і, зрештою, може призвести до відчуття стану повного нещастя — депресії.
Уникнути стресу неможливо, та й не потрібно цього робити, оскільки саме короткочасні стреси зміцнюють нашу нервову систему. Тому стресів потрібно не уникати, а нейтралізувати їхній вплив на нас. Один із методів — використання спеціальних антиоксидантів, здатних проникати в мозок та накопичувати «гормони щастя». Це непросто, потрібний постійний контроль, щоб не підірвати природні механізми захисту.
Деякі йдуть шляхом придушення негативних емоцій, які обов'язково виникатимуть у відповідь на негативні ситуації, це неправильно, тому що ситуація «хорошої міни при поганій грі» загрожує розвитком внутрішніх захворювань. Так, наприклад, пригнічення печалі може призвести до порушення роботи бронхолегеневої системи, пригнічення тривоги – роботи шлунково-кишкового тракту, пригнічення гніву – до порушення роботи жовчного міхура, печінки.
Важливо не відхрещуватися від стресу, а переосмислити ситуацію, знайти в ній те, що дозволить вам сказати собі: «Неприємність ми переживемо». Ще краще навчитися “добувати” позитивні емоції з усього навколишнього (хобі, медитації, секс, фізичне навантаження). Кожен із цих способів може допомогти, але який саме допоможе конкретно вам, визначається лише емпіричним шляхом спроб і помилок.
Багатьом здається, що найпростіший і найдієвіший спосіб релаксації — вживання алкоголю чи іншої «хімії». Але регулярно «відключаючись», щасливим не станеш. Алкоголь не тільки призводить до залежності, але при надмірному вживанні завжди руйнує головний мозок, збільшує загибель нейронів і призводить до прискорення старіння.
Рекомендована при стресі фізичне навантаження, безперечно, хороша, але тут потрібна міра, тому що при передозуванні праці відбувається гіперстимуляція головного мозку, що може призвести до депресії. Якщо говорити про вплив кохання та сексу на розслаблення, то секс, що здійснюється «поспіхом», «аби як», як обов'язкове небажане «виконання подружнього обов'язку», служить лише додатковим джерелом стресу та напруги. Тобто секс сам собою не є надійним методом досягнення щастя.
Мета зняття напруги полягає в тому, щоб дати мозку перепочити, перейти на інший вид діяльності. Рецептів чимало, але треба знайти те, що гріло б саме вас, незалежно від того, романтик ви чи раціоналіст»?
