Довгий час популярна культура та наукові дослідження стверджували, що жінки більш залежні від своїх партнерів у емоційному плані, а чоловіки незалежні та емоційно стримані. Проте група фахівців на чолі з Айріс В. Варінг подивилася на питання по-новому, проаналізувавши відмінності у вплив романтичних відносин на чоловіків та жінок.
Вчені стверджують, що сучасні чоловіки частіше покладаються на своїх партнерів у пошуку емоційної підтримки та близькості. Це з соціальними стереотипами, які спонукають чоловіків приділяти менше уваги створенню тісних дружніх і родинних зв'язків. Жінки навпаки частіше розвивають ширші соціальні мережі, що робить їх менш залежними в емоційному сенсі від партнерів.
Одним із ключових висновків роботи стало те, що чоловіки частіше бачать у відносинах джерело значного покращення свого внутрішнього добробуту. Вони більш схильні ідеалізувати романтичні зв'язки, вірити у кохання з першого погляду і раніше зізнаються у своїх почуттях. Крім того, дослідження показують, що чоловіки активніше шукають партнера, ніж жінки, та швидше закохуються.
Романтичні відносини значно впливають на фізичне і психічне здоров'я чоловіків. Дослідження показує, що у одиноких чоловіків частіше фіксуються депресія, стрес та почуття самотності. У чоловіків без партнера вищий ризик виникнення проблем зі здоров'ям, включаючи серцево-судинні захворювання та навіть скорочення тривалості життя. У той самий час наявність романтичного партнера пов'язані з нижчим рівнем запалення, зниженням частоти гіпертонії та інших захворювань.
Цікаво, що чоловіки рідше ініціюють розрив відносин. За даними, до 70% розлучень ініціюються жінками. Це тим, що чоловіки оцінюють втрати від розлучення — особливо втрату емоційної підтримки — як значні. Жінки частіше розглядають розриви як можливість для особистісного зростання і легше відновлюються завдяки підтримці друзів і сім'ї.
Після розставання чоловіки відчувають більшу емоційну та психологічну напругу. У них частіше спостерігаються почуття самотності, зниження задоволеності життям та серйозніші фізичні наслідки, включаючи підвищений ризик суїциду. Жінки, завдяки своїй ширшій мережі підтримки, зазвичай справляються з наслідками розриву швидше та ефективніше.
Експерти пов'язують ці відмінності з культурними нормами, які обмежують чоловіків у вираженні емоцій та формуванні глибоких соціальних зв'язків. З раннього віку чоловіки виховуються на кшталт емоційної незалежності, що зумовлює тому, що й романтичні партнери часто стають єдиним джерелом емоційної близькості.
Айріс В. Варінг та її колеги підкреслюють важливість переосмислення стереотипів про чоловічу емоційну стійкість та роль романтичних відносин у їхньому житті. Хоча висновки дослідження в основному ґрунтуються на даних із західних, економічно розвинених країн, вчені визнають необхідність вивчення досвіду інших культур та соціальних груп.
Робота експертів відкриває нові перспективи для розуміння гендерних відмінностей у сприйнятті романтичних відносин та їх впливу на благополуччя, а також наголошує на важливості підтримки чоловіків у розвитку більш широких та стійких соціальних зв'язків.
